Позначка: інститут

Фотку в мантії із вручення дипломів я не покажу, бо вона жахлива. Натомість, показую одну з фоток із фотосесії на випускний альбом.

Зліва направо: Макс, Люда, Ігор, Люда, ваш покірний слуга, Люба, Денис, Юля, Діма.

Учора видали няшний рожевий дипломчик. Рожевий, бо з відзнакою. Жахіття, які переслідували мене 6 років, документально скінчилися. Але я ні про що не жалкую.

Фотографувався в магістерській мантії, шапка тільки була якась замала.

Тепер я гордий Master of Science.

Здавав сьогодні пропуск і ключі в гуртожитку. Завідувач:

— Ти ж приходь у гості.
— Знаєте… — І засміявся.
— Що, нема бажання?
— Совєршенно.

Та вони знущаються.

Пофотографувалися на магістерський альбом. Цікаво, що з того вийде, а особливо цікаво, як вийшла портретка.

Сесія is over. AAAABB.

На сторінку публікацій додав два сьогоднішні виступи — про IP АТС Asterisk і про векторно-фазовий метод для визначення показників завадостійкості багатопозиційних видів модуляції.

От сиджу зараз в корпусі, написав ХЗ інформатику, чекаю на останній шанс здати сесію вчасно. Заодно перевірю, як ця штука пише з мобілки мені на сайт. Зветься WordMobi.

Posted by Wordmobi

Основна помилка у викладанні філософії у технічних ВУЗах студентам технічних спеціальностей полягає у перевантаженості текстів, які даються на опрацювання.

Технічній людині не властиво читати купу «водяного» тексту і вибирати звідти якісь головні ідеї, аби вловити, що ж хотів сказати Гегель, Копнін чи Ільєнков.

Виправляється це роботою викладачів по витягуванню цих ідей з текстів, формування з них простих і зрозумілих таблиць, а при подачі їх студентам — розжовування основних понять і принципів, чому так.

Простими словами: чесно, мені пофіг, як думав Арістотель, і з ким його порівнює Копнін. Особисто мені важливо те, до чого дійшли врешті решт роздуми щодо, наприклад, «рассудка» і «разума». Невже так важко написати два речення типу «Рассудок — це», «Разум — це»… і все?

Особисто я ці всі їхні філософські структури намагаюся уявляти якось ієрархічно зі зв’язками між собою. Суть техніка — автоматичний аналіз «на льоту» сказаного і написаного, а не намагання зрозуміти, як це уявив за них автор.

Нізачот філософам, вопсчем :).

Вчорашній день закінчився сьогодні о п’ятій ранку, коли була дороблена (сподіваюся, вірно) лаба по електрозв’язку. Пари, через той же самий електрозв’язок, скінчилися десь так під 21:00. Я люблю свій інститут…

Вчора таки ж почалися якісь дивні зміни в погоді. Дув (і зараз дує) сильний вітер, дівчата пищать, що їх зносить. З вечора заходило таке, наче мав би бути вселенський армагедон, але обійшлося невеликим дощем. Жаль.

Вже сьогодні лабу поклав на перевірку (поверне — буде плохо) і поїхав на Хрещатик, поїсти гаряченького. Вже повертаючись назад, почув з Майдану голоси і повернув туди. Звісно, бастують. Цього разу газовики. «Геть усіх» як і не було, тільки купа людей в різнокольорових жилетках з погрозами пікетувати Кабмін. Хай ідуть, я з ними йти був надумав, але передумав.

Зараз, можливо, спатиму.

P.S. Курсач, як це не дивно, здав на 5 :).

Доки життя йде з приколами — воно і є нормальне.

Згубив вчора у військовому корпусі свої ботинки в кульочку. Ну ідіот, да.

Так влом щось робити зараз, вихідних не було, хоч сьогодні трошки виспався (на другу пару).