Чеська топо­ні­мі­ка бага­та на чудні назви, і гора Мала Баба, на яку я ходив у субо­ту — не виклю­че­н­ня.

Тести витя­гу­ва­н­ня чого-небудь з RAW'ок.

Кра­ло­во Поле, вид з вікна: Який же це кайф тягну­ти рав­ки з цієї каме­ри. JPEG, зві­сно, вихо­дить непо­га­ний також, але витра­тив­ши кіль­ка хви­лин, можна отри­ма­ти справ­жню кольо­ро­ву кра­су. А це в полі біля аеро­дро­му на Медлан­ках: Там уже зеле­ніє тра­ви­чка, а поза­ду мене літак…

За Техно­ло­гі­чним пар­ком є при­ро­дна пам’ятка, Медла­не­цке копце. Це така неви­со­ка гора з куща­ми і дерев­ця­ми, з якої видно Кра­ло­во Поле, аеро­дром Медлан­ки, вла­сне Медлан­ки і всі­ля­кі зем­лі нав­ко­ло. Це техно­парк: На іншу сто­ро­ну — поля, також видно сусі­дню гору, Малу бабу. Там ліс, кіль­ка…

Дово­лі мило­ви­дна части­на міста. Точні­ше, хоча фор­маль­но воно ще Брно, але по суті це вже дале­кі око­ли­ці. Тут є усе для хоро­шої про­гу­лян­ки — пря­мий трам­вай, річка, гори і ліс. На пра­во­му бере­зі Сві­та­ви — залі­зни­ця з кіль­ко­ма туне­ля­ми, дачні і не дуже дачні…

Відео чер­ги до Празь­ко­го Гра­ду. Читав десь у нови­нах, що в сере­дньо­му час очі­ку­ва­н­ня — 17 хв, а на вхо­ді — мета­ло­шу­ка­чі. Ну і Влта­ва, зві­сно, з міні-водо­­спа­­дом:

У п’ятницю на зем­лі Боге­мії при­йшло від­но­сне тепло, і я наре­шті поїхав у Пра­гу.

Того тижня я з’їздив поди­ви­ти­ся, а що воно таке, той град Вевер­жі.

Зві­сно, окрім усьо­го, я гуляю і Брном.

99 крон Чеським дра­гам + пів­то­ри годи­ни дру­гим кла­сом — і я в Оло­мо­у­ці.