Мітки: фільми

Напев­но, я одним із пер­ших в Укра­ї­ні замо­вив кни­гу Сер­гія Попо­ва «Супе­ро­бъе­кты: звёзды разме­ром с город». Чита­є­ться вона дуже лег­ко, мате­рі­ал пода­ний про­сто і зро­зумі­ло. Окрім самої кни­ги можу ще поре­ко­мен­ду­ва­ти лекції Сер­гія Бори­со­ви­ча на ПостНа­у­ці — він дуже добре вміє гово­ри­ти про­сто про скла­дні речі. І так, я дав­но цікав­лю­ся астро­фі­зи­кою, якщо ще хтось про це не знає.

Уно­чі був на прем’єрі нових «Зоря­них воєн». Вра­же­н­ня нео­дно­зна­чні, зві­сно, як від публі­ки, так і від філь­му. Спе­це­фе­кти все пере­ва­жи­ли, а сюжет випи­са­но «жидєнь­ко». Одно­зна­чно пози­тив­них момен­тів два: BB‑8 і Рей. Оби­два по-сво­є­му сим­па­ти­чні. Інше дуже силь­но попа­хує повто­ра­ми і носталь­гі­єю. Цим грі­шить пере­ва­жна біль­шість філь­мів зараз. Які­сно­го вихо­дить занад­то мало, хоча, може, тому воно і таке цін­не, що його мало.

Мітки: ,

Мар­сі­а­нин. Книж­ку не читав, але фільм дуже спо­до­бав­ся (за виклю­че­н­ням кіль­кох неаде­ква­тних момен­тів). Це був нічний сеанс у кіно. Суть, напев­но, пере­по­від­а­ти не вар­то, хто не бачив чи не зміг поба­чи­ти, ще поди­ви­ться колись.

Дар богів. У нас тут про­хо­див фести­валь ново­го німе­цько­го кіно, і цей фільм був мовою ори­гі­на­лу, а для таких, як я, були суб­ти­три. Це істо­рія про звіль­не­ну з теа­тру нев­да­ху, яка випад­ко­во поча­ла навча­ти таких же нев­дах, і у них щось таки вийшло. Вияв­ля­є­ться, про Ката­рі­ну Марію Шуберт у мере­жі інфи зама­ло, але актор­ка вона дово­лі сим­па­ти­чна. Гумор у філь­мі є, і він хоро­ший.

Добро пожа­ло­вать в поп. Тут фран­цузь­кий стьоб на блек-метал. Цьо­го рече­н­ня доста­тньо, щоб зро­зу­мі­ти, що це за фільм.

Мітки:

Дочи­тав мему­а­ри радян­сько­го посла в Англії Май­сько­го «Воспо­ми­на­ния совет­ско­го дипло­ма­та», а також кни­гу Тру­ха­нов­сько­го «Уин­стон Чер­чилль. Поли­ти­че­ская био­гра­фия». Узяв­ся за Шимо­на Датне­ра «Пре­сту­пле­ния неме­цко-фашист­ско­го вер­ма­хта в отно­ше­нии воен­но­плен­ных во вто­рой миро­вой вой­не». Пара­лель­но див­лю­ся фільм Сто­у­на «Нерас­ска­зан­ная исто­рия США».

Сьо­го­дні від­кри­т­тя Фран­цузь­кої весни на Софій­ській пло­щі, обі­ця­ють щось ціка­ве. Імо­вір­но, вар­то піти попри обі­ця­ний уве­че­рі сніг.

Час­тко­во від­кри­ли код, напи­са­ний мною на робо­ті. Не знаю, кому він буде кори­сний, але в нас він вико­ри­сто­ву­є­ться у вну­трі­шніх роз­роб­ках у про­да­кшні. При­найм­ні, мені зда­є­ться, що код дово­лі які­сний. Попри його про­сто­ту й оче­ви­дність, тре­ба ж було комусь його напи­са­ти.

А нао­ста­нок зали­шу аль­бом Епі­де­мії «Сокро­ви­ще Энии».

Мітки: , , , ,

Наре­шті поди­вив­ся цей фільм.

Що я можу ска­за­ти. Піар був над­зви­чай­ний. Від­гу­ки про фільм схваль­ні. Я писав уже у зві­ті за мину­лий рік, що якби фільм з’явився у віль­но­му досту­пі, то я б був гото­вий його визна­ти філь­мом року. Але фільм із вели­ким зуси­л­лям вда­ло­ся діста­ти тіль­ки кіль­ка тижнів тому, і насправ­ді, це не зов­сім те, на що я чекав.

Ні, фільм по ділу. Справ­ді. Але заба­га­то часу від­во­ди­ться на зобра­же­н­ня незна­чно­го, напри­клад, під­го­то­вок до висту­пів. Нато­мість, самі висту­пи пред­став­ле­ні дуже коро­тко, по суті, від­обра­же­но кіль­ка фраз із кожно­го, у той час як, я думаю, ті висту­пи були дов­ги­ми, змі­стов­ни­ми й ціка­ви­ми. Із дис­ку­сі­я­ми так само.

Тому фільм поди­ви­ти­ся вар­то одно­зна­чно, але його зама­ло для тієї ідеї, яку він покли­ка­ний від­обра­зи­ти.

Мітки:

Якщо захо­че­те схо­ди­ти на фільм «Ів Сен-Лоран», дуже добре перед тим поду­май­те :). Я не можу ска­за­ти, що фільм ніякий, але це роз­рив шабло­нів. Мені натя­кну­ли, що це типо­во для фран­цу­зів.

Мітки:

Сьо­го­дні я навчив­ся кла­сти ламі­нат. І тепер, тря­сця всьо­му сущо­му, я спа­ти­му в кім­на­ті, а не на кухні.

Зао­дно попри­би­рав усю­ди, де була пилю­ка й тир­са.

Ще із задо­во­ле­н­ням випро­бу­вав сьо­го­дні, як же мій нена­гля­дний P780 грає музи­ку з USB-фле­шки, під’єднаної до ньо­го через OTG-кабель. Нор­маль­но грає, ні Epica, ні Тар’я, ні Within Temptation не скар­жи­ли­ся на якість зву­ча­н­ня. Хоча про що це я… Між іншим, поло­ви­ни аку­му­ля­то­ра виста­чи­ло на цілий день робо­ти в тако­му режи­мі, ну і на баш перед сном, зві­сно, ще лиши­ло­ся.

А вно­чі ми ходи­ли на Мета­лі­ку в 3D. Це пер­ший раз, між іншим, я в 3D ходив. Можу ска­за­ти, що цей фільм (чи кон­церт) я б із задо­во­ле­н­ням поди­вив­ся і у зви­чай­но­му фор­ма­ті. Хоро­ший фільм. Насам­пе­ред, музи­ка хоро­ша. І Ларс моло­дець. А ходи­ли в аймакс на нічний сеанс.

Мітки: , , , ,

Зда­є­ться, таки поча­ло­ся. Не холо­дно, не жар­ко, тихо-зати­шно, більш-менш сухо й по-осін­ньо­му заспо­кій­ли­во. Зелень ще пере­ва­жно на місці, дів­ча­та ще не заку­та­ли­ся пов­ні­стю, а день не настіль­ки коро­ткий, щоб не можна було щось всти­гну­ти зро­би­ти. Сло­вом, улю­бле­на пора. Мабуть, так для всіх вере­сне­вих.

Дочи­тав "Гре­че­ское сокро­ви­ще" Ірвін­га Сто­у­на, кни­гу, яку мені хло­пці-сока­мер­ни­ки пода­ру­ва­ли ледь не рік тому. Ціка­ва, реко­мен­дую, пере­ка­зу­ва­ти зміст, зві­сно, не буду, про­сто тихень­ко пора­джу.

Поди­вив­ся бага­то­се­рій­ний фільм про Кур­ську битву, сьо­го­рі­чно­го випу­ску. Якби не моло­день­кі хло­пчи­ки а‑ля "я сту­дент теа­траль­но­го вузу", які чита­ли сол­дат­ські моно­ло­ги, було б уза­га­лі нор­маль­но. А так про­сто які­сна доку­мен­тал­ка, тому раджу.

Ну й ще обза­вів­ся новим інстру­мен­том. Lenovo P780, смар­том, на який я пускав слюнь­ки із само­го анон­су. І тепер він офі­цій­но про­да­є­ться в нас. Поки дуже задо­во­ле­ний, хоча після мого Вайлд­фа­є­ра пер­шо­го випу­ску він про­сто гігант­ський. Ну і, уре­шті, тре­ба ж оно­ви­ти­ся якось, а то за три роки смар­тфо­но­бу­ду­ва­н­ня дуже про­су­ну­ло­ся впе­ред. Цей запис, до речі, зро­бле­ний із ньо­го.

А в субо­ту на мене чекає KyivBSD і Рахма­ні­нов.

Мітки: , , , , , ,

«Тихая гавань» — нудна шту­ка на годи­ну і 55 хви­лин, але зара­ди кін­ців­ки вар­то було витер­пі­ти.

Мітки:

«Бела­русь 24» випу­сти­ли дуже кла­сну пере­да­чу про Уго. Сидів, жував соплі, сен­ти­мен­таль­ни­чав. На торен­тах є, реко­мен­дую поди­ви­ти­ся, якщо хтось тут ще любить Біло­русь і Уго Чаве­са так, як я.

Мітки: , , ,

Поди­вив­ся шести­се­рій­ку «Ста­лин с нами». Реко­мен­дую, досить тве­ре­за шту­ка.

Мітки: ,