Позначка: творчість

Завершив вірш, який не вдавалося дописати цілий місяць. Важко сказати, чи вийшов він вдалим, але вийшов. За основу взято реальні події, місця, люди і явища.

Київ став нестерпно пухнастим — линяють тополі. Вигріб сьогодні з кімнати купу такого добра, і це, підозрюю, тільки початок.

Сесія потихеньку просувається. Сподіваюся, до переможного кінця.

Поставив Хрома, ця штука набагато швидше бігає за ФФ3 і Оперу. Правда, не фінальна і без деяких можливостей. Зараз пишу з нього.

Не спиться, встав пізно, та і Бе ще не ліг :).

Не знаходжу конкретних думок щодо Аньки. І біс із нею, і не можу без :). Так по-різному і так цілісно… Написав їй вірша, а вона їде додому… Убийте мене і виріжте її з голови.

Хоча, все не так вже і погано, самому в деякій мірі краще. Що спокійніше, то це точно. І взагалі, не хочу про це думати, про це взагалі і про цю конкретно. Пані Лип’ятських непробивна. Можливо, частково через свою мрійливу жорстку визначеність щодо принца. Ну-ну.

Хочу… сам не знаю чого. На річку. На Ворсклу. Пірнати досхочу і по десять разів перепливати з одного берега на інший.

Ну все, Бе поліз спати, я теж піду.

P. S. Кличко — молоток.

Пересортував локально те, що є, у три збірки. Сподіваюся, через глюкавий копіпаст не забув нічого.

Експромт, не для збірки…

***
Вона покохала іншого,
Як дощ любила трава.
Тільки питання — за віщо?
Бо ж чоловіка… нема!
Бо ж він став — історія,
Слава і сила… і культ.
З одного боку — Дарія,
З іншого — батюшка Курт…

00:52 17.05.2009 р. (м. Київ)

Дякуючи такій чудовій людині, якою є Оля Фабіровська, на дві голови визначили, до чого відносяться мої твори.

Збірка «Сонце» — класична лірика.
Збірка «Альтреальність» — модернізм, неоромантика.
Збірка «Релятивістські експерименти» — експресіонізм.

Можливо, класифікація неточна. Був би радий її вдосконалити.

Рассмеши меня, Петросян,
До соплей меня рассмеши,
Я хочу быть весел и пьян
На поминках мятежной души.

Мне наскучил неравный бой,
Плетью обуха не перебить,
Не хочу быть самим собой,
Я таким как все стану быть.

Разменяв серебро на медь,
Чтоб веселье — так в полный рост!
Стану с Веркой Сердючкой петь,
В окружении «фабрики звезд».

Стану петь, что она поет,
И кивать на простой народ,
Делать нечего, мол, иду
У народа на поводу.

Ежели хочешь попасть в струю,
Нужно просто заткнуть свою,
От того сообща поют,
Находясь в едином строю.

Что за прелесть единый строй,
Встал на место — проснись и пой,
Обалдеть, какая моща,
Получается сообща.

Сообща позаклеить ртов,
Тех, что вздумали нас учить,
Сообща не любить жидов,
Олигархов в сортире мочить.

Сообща наверх сообщать,
Если где притаился враг.
И ещё сообща молчать,
Если что то, пардон, не так.

Сообща включить дурака,
И вздохнуть со страною в такт,
И попив с «Толстяком» пивка,
С головою уйти в «Аншлаг».

Так рассмеши меня, Петросян,
До соплей меня рассмеши,
Я хочу быть весел и пьян
На поминках мятежной души.

© Андрей Макаревич

Приємно, що оцінили: раз, два, три.

Вдаватися в подробиці обтяжливості навчання і справжньої весни не хочеться.

Натрапив на книги по Лінуксу. Мо кому згодяться. Шчолкать сюда.

Також офігєл від кількості поновлень сьогодні зранку (KDE4 в unstable), а також майстра міграції тих же Кедів, який переніс все з ~/.kde4 і ~/.kde.

Всі твори знаходяться тут.

Ще й як горять! Переконуюся у цьому другий раз у житті.

Другий раз влаштовую чистку творчості. Щоправда, вона не така масштабна, як першого разу (200-300 рукописних листів), але десь близько 15 творів потрапили «під ніж».

Вибачайте, таке життя.

Написано тут.