Мітки: творчість

Завер­шив вірш, який не вда­ва­ло­ся допи­са­ти цілий місяць. Важ­ко ска­за­ти, чи вийшов він вда­лим, але вийшов. За осно­ву взя­то реаль­ні події, місця, люди і яви­ща.

Київ став нестер­пно пухна­стим — линя­ють топо­лі. Вигріб сьо­го­дні з кім­на­ти купу тако­го добра, і це, підо­зрюю, тіль­ки поча­ток.

Мітки: ,

Сесія поти­хень­ку про­су­ва­є­ться. Спо­ді­ва­ю­ся, до пере­мо­жно­го кін­ця.

Поста­вив Хро­ма, ця шту­ка наба­га­то швид­ше бігає за ФФ3 і Опе­ру. Прав­да, не фіналь­на і без деяких можли­во­стей. Зараз пишу з ньо­го.

Не спи­ться, встав пізно, та і Бе ще не ліг :).

Не зна­хо­джу кон­кре­тних думок щодо Ань­ки. І біс із нею, і не можу без :). Так по-різно­му і так цілі­сно… Напи­сав їй вір­ша, а вона їде додо­му… Убий­те мене і виріж­те її з голо­ви.

Хоча, все не так вже і пога­но, само­му в деякій мірі кра­ще. Що спо­кій­ні­ше, то це точно. І вза­га­лі, не хочу про це дума­ти, про це вза­га­лі і про цю кон­кре­тно. Пані Лип’ятських непро­бив­на. Можли­во, час­тко­во через свою мрій­ли­ву жорс­тку визна­че­ність щодо прин­ца. Ну-ну.

Хочу… сам не знаю чого. На річку. На Вор­склу. Пір­на­ти досхо­чу і по десять разів пере­пли­ва­ти з одно­го бере­га на інший.

Ну все, Бе поліз спа­ти, я теж піду.

P. S. Кли­чко — моло­ток.

Мітки: , , ,

Пере­сор­ту­вав локаль­но те, що є, у три збір­ки. Спо­ді­ва­ю­ся, через глю­ка­вий копі­паст не забув нічо­го.

Мітки:

Екс­промт, не для збір­ки…

***
Вона поко­ха­ла іншо­го,
Як дощ люби­ла тра­ва.
Тіль­ки пита­н­ня — за віщо?
Бо ж чоло­ві­ка… нема!
Бо ж він став — істо­рія,
Сла­ва і сила… і культ.
З одно­го боку — Дарія,
З іншо­го — батю­шка Курт…

00:52 17.05.2009 р. (м. Київ)

Мітки: ,

Дяку­ю­чи такій чудо­вій люди­ні, якою є Оля Фабі­ров­ська, на дві голо­ви визна­чи­ли, до чого від­но­ся­ться мої тво­ри.

Збір­ка «Сон­це» — кла­си­чна ліри­ка.
Збір­ка «Аль­тре­аль­ність» — модер­нізм, нео­ро­ман­ти­ка.
Збір­ка «Реля­ти­віст­ські екс­пе­ри­мен­ти» — екс­пре­сіо­нізм.

Можли­во, кла­си­фі­ка­ція нето­чна. Був би радий її вдо­ско­на­ли­ти.

Мітки: ,

Рас­сме­ши меня, Петро­сян,
До соплей меня рас­сме­ши,
Я хочу быть весел и пьян
На помин­ках мяте­жной души.

Мне наску­чил нерав­ный бой,
Пле­тью обу­ха не пере­бить,
Не хочу быть самим собой,
Я таким как все ста­ну быть.

Разме­няв сере­бро на медь,
Чтоб весе­лье — так в пол­ный рост!
Ста­ну с Вер­кой Сер­дю­чкой петь,
В окру­же­нии «фабри­ки звезд».

Ста­ну петь, что она поет,
И кивать на про­стой народ,
Делать нече­го, мол, иду
У наро­да на пово­ду.

Еже­ли хоче­шь попасть в струю,
Нужно про­сто заткнуть свою,
От того сооб­ща поют,
Нахо­дясь в еди­ном строю.

Что за пре­лесть еди­ный строй,
Встал на место — про­снись и пой,
Обал­деть, какая моща,
Полу­ча­е­тся сооб­ща.

Сооб­ща поза­клеить ртов,
Тех, что взду­ма­ли нас учить,
Сооб­ща не любить жидов,
Оли­гар­хов в сор­ти­ре мочить.

Сооб­ща наверх сооб­щать,
Если где при­таил­ся враг.
И ещё сооб­ща мол­чать,
Если что то, пар­дон, не так.

Сооб­ща вклю­чить дура­ка,
И вздо­хнуть со стра­ною в такт,
И попив с «Тол­стя­ком» пив­ка,
С голо­вою уйти в «Аншлаг».

Так рас­сме­ши меня, Петро­сян,
До соплей меня рас­сме­ши,
Я хочу быть весел и пьян
На помин­ках мяте­жной души.

© Андрей Мака­ре­вич

Мітки: ,

При­єм­но, що оці­ни­ли: раз, два, три.

Вда­ва­ти­ся в подро­би­ці обтя­жли­во­сті навча­н­ня і справ­жньої весни не хоче­ться.

Натра­пив на кни­ги по Ліну­ксу. Мо кому зго­дя­ться. Шчол­кать сюда.

Також офі­гєл від кіль­ко­сті понов­лень сьо­го­дні зран­ку (KDE4 в unstable), а також май­стра мігра­ції тих же Кедів, який пере­ніс все з ~/.kde4 і ~/.kde.

Мітки: ,

Всі тво­ри зна­хо­дя­ться тут.

Мітки:

Ще й як горять! Пере­ко­ну­ю­ся у цьо­му дру­гий раз у жит­ті.

Дру­гий раз вла­што­вую чис­тку твор­чо­сті. Щоправ­да, вона не така мас­шта­бна, як пер­шо­го разу (200–300 руко­пи­сних листів), але десь близь­ко 15 тво­рів потра­пи­ли «під ніж».

Виба­чай­те, таке жит­тя.

Мітки: ,

Напи­са­но тут.

Мітки: