Мітки: роздуми

Оскіль­ки мене в аські зараз мало що три­має, то зали­шаю отут про всяк випа­док фак по дода­ван­ню мене в жаб­бер для юзе­рів Кві­па Інфі­у­ма.

Тиця­ти сюдою: Мій Jabber ID

А ще яко­гось хвоя після апдей­ту від­па­ла інди­ка­ція роз­клад­ки, при­чо­му, я так від­чу­ваю, пов’язано то з апдей­та­ми частин Іксів. Хоча сама роз­клад­ка пере­ми­ка­є­ться чудо­во, хоч і вслі­пу.

Ску­чна… То вчусь, то пишу Небу­лу, то роз­би­ра­ю­ся з КПІ­шним жаб­бе­ром на місці, то ще якась фігня, але зага­лом ску­чно. І додо­му їха­ти не хоче­ться.

Ей, мо’, я комусь потрі­бен? Тут зава­ля­ла­ся оди­но­ка душа, якій хоче­ться ласки, добра і любо­ві.

Мітки: , ,

Зви­чай­на неді­ля. Вона при­їха­ла. Я зустрів. Усмі­хне­на. І тут враз жор­сто­ке від­чу­же­н­ня…

Ніяк не можу зро­зу­мі­ти при­чин того, що ми розі­йшли­ся. Навіть якось не повер­та­є­ться язик ска­за­ти «ми», адже я був гото­вий про­ща­ти, люби­ти і ста­ра­ти­ся роби­ти все для коха­ної… Був гото­вий і жорс­тко про­і­гно­ро­ва­ний. Не знаю, що саме змі­ни­ло­ся, може, в ній ця вто­ма нако­пи­чу­ва­ла­ся і в одну мить вибу­хну­ла… Чому ж не каза­ла? Я про­сив!

Але при­чин цьо­го я вже не дізна­ю­ся. Твер­до даю собі сло­во не повер­та­ти­ся біль­ше до цьо­го пита­н­ня, зни­щив­ши біль­шість зга­док про її існу­ва­н­ня… Так, може, тут я і без­сер­де­чно посту­паю. Але іна­кше не можу. Не для того я любив…

Можли­во, вона буде так щасли­ві­ша. Насправ­ді, їй я бажаю лише добра, що б вона там про мене не дума­ла. І голов­не – лихо­го не бажав ніко­ли уми­сно. Якщо і вихо­ди­ло щось не так – я гото­вий це визна­ти, хоч «після бій­ки кула­ка­ми і не маха­ють».

Для чого це пишу? Щоби совість зали­ша­ла­ся чистою, щоб бути чесним насам­пе­ред із собою, щоб якось вили­ти назов­ні те, через що не можу вно­чі засну­ти, через що мало не пла­чу.

Але так і не розу­мію, можли­во, і не зро­зу­мію ніко­ли.

Про­бач за все.

Мітки: ,

Забув напи­са­ти те, що хотів.

Із досві­ду від­ві­ду­ва­н­ня різних літе­ра­тур­них фору­мів бачу (та і не я один), що дій­сно гар­них тво­рів там мало. Зві­сно, десь ця нечисть має вари­ти­ся, але необ­хі­дно, аби був закри­тий ресурс, куди пишуть нор­маль­ні суча­сні пое­ти і письмен­ни­ки, а не всі­ля­кі футу­ри­сти-ідіо­ти­сти.

P.S. Від­мо­вив­ся від Konqueror+Kopete на користь Firefox+PSI. Все-таки, не виста­чає в Кон­ка ста­біль­но­сті робо­ти з сай­та­ми, а Копи­ту – нор­маль­ної робо­ти з жаб­бе­ром і з про­ксі для аськи.

Отак.

Мітки: , , ,

Чому люди бува­ють таки­ми інер­тни­ми? Чому люди часто боя­ться до кри­ку щось ради­каль­но змі­ни­ти в окре­мо взя­тій части­ні жит­тя? Чому для того, аби окре­ма взя­та систе­ма роз­па­ла­ся, вар­то про­сто нічо­го не роби­ти? І чому від про­сто­го «Саш, а ти бачив вно­чі Місяць і біля ньо­го вели­ку-вели­ку Вене­ру? Так гар­но!» стає на душі наба­га­то теплі­ше?

Мітки:

Зазви­чай я не пишу таких речей, але почав­ся остан­ній день нена­ви­сно­го 2008-го.

Світ коти­ться у прір­ву. Вар­то диви­ти­ся у май­бу­тній день з опти­мі­змом? Можли­во і так, хоча б задля збе­ре­же­н­ня вла­сних нер­вів, але, пра­гма­ти­чно, нічо­го хоро­шо­го не видно попри всі спо­ді­ва­н­ня.

Але тре­ба жити і баналь­но «лиши­ти всі про­бле­ми у мину­ло­му році», хоча як від них вте­чеш, якщо їх ноги ростуть звід­ти?

Руба­ти тре­ба. Без доко­рін­них, рішу­чих і швид­ких дій нічо­го не змі­ни­ться.

З Новим роком!

Мітки: ,

Попри мої роже­ві спо­ді­ва­н­ня, що кри­за закін­чи­ться до поча­тку літа насту­пно­го року, пан Кон­дра­тьєв ствер­джує (а це, наче, еко­но­мі­чний авто­ри­тет), що, згі­дно його гра­фі­ків роз­ви­тку, пік при­йшов­ся якраз на мину­лий і поза­ми­ну­лий рік, а тепер почав­ся спад. Три­ва­ти­ме він до 2022 року орі­єн­тов­но, і, з огля­ду на тепе­рі­шню ситу­а­цію, я таки спри­ймаю це за прав­ду. Дове­де­ться жити у пері­од спа­ду, хоча до цьо­го я жив в пері­од зро­ста­н­ня. І, як це не див­но, пере­жив його макси­мум.

Вла­сне, кри­за від­чу­ва­є­ться. І у від­су­тно­сті тепла в гур­то­жи­тку та уні­вер­си­те­ті (хоча гаря­ча вода тепер буває часті­ше, ніж кіль­ка тижнів тому), і в кур­сі дола­ра, і в цінах (не тіль­ки на спо­жив­чі това­ри).

Хоча навіть в цій кри­зі є малень­кий, але фун­да­мен­таль­ний плюс: наду­та миль­на буль­ба­шка капі­та­лі­зму лопну­ла, всі вузь­ком­пря­мо­ва­ні наша­ру­ва­н­ня трі­сну­ли, всю жит­тє­ву систе­му роз­тря­сло (і її нега­ти­ви теж), тому наша зада­ча у май­бу­тньо­му – зібра­ти її пра­виль­но, бо за нас цьо­го роби­ти ніхто не буде :). Можли­во (а я на це спо­ді­ва­ю­ся), капі­та­лі­зму в тому вигля­ді, в яко­му він у нас про­існу­вав і роз­ви­вав­ся ці 17 років, біль­ше не буде – буде або якась його змі­не­на вер­сія, або дещо прин­ци­по­во нове або гар­но забу­те ста­ре.

І, з огля­ду, на мину­ле, напри­кін­ці пері­о­ду спа­ду від­бу­ва­є­ться якась гло­баль­на вій­на. Хоті­ло­ся б, аби ми її цьо­го разу уни­кну­ли.

Мітки: ,

Ніко­ли не читай­те полі­ти­чні інтер­нет-вида­н­ня під час обі­ду. Вони дуже пога­но впли­ва­ють на трав­ле­н­ня.

Мітки: ,

Не розу­мію, що пога­но­го в тому, що я про­вів в тем­ну ніч това­ри­ша, хай то і дів­чи­на, додо­му? Нев­же це при­від для рев­но­щів? В чому я непра­вий?

Хоче­ться віри­ти, що мене таки дій­сно пра­виль­но зро­зумі­ли.

Мітки:

Ще одне «фе» в їх сто­ро­ну.

Здо­гад­ки. Чим займа­є­ться Іри­на вдо­ма? Пішла гуля­ти? З ким? По гри­би? Вже пізно. На ДК? Сьо­го­дні нема.

Ні. Вона як і міль­йо­ни їй поді­бних сидить зараз грає. Хоча я того і не знаю напев­но, але чомусь так від­чу­ва­є­ться. Можуть же люди від­чу­ва­ти одне одно­го на від­ста­ні? Можуть.

Набри­дло це розу­мі­ти і усві­дом­лю­ва­ти. Набри­дло те, що розу­мі­ю­чи це, виправ­ля­ти ніхто нічо­го не зби­ра­є­ться.

Упра­ви на таких нема.

P. S. Зро­зу­мів, в чому важ­кість Киє­ва – у воді. Хлор­ка з кра­ну, отру­та з неба. Навіть дощ, який я так люблю і який сьо­го­дні ллє цілі­сінь­кий день, не при­но­сить того задо­во­ле­н­ня, що в Сан­жа­рах чи Ком­со­моль­ську. І шум. Не люблю шуму, хоча, з часом, зви­каю, тим самим зага­ня­ю­чи свої нер­во­ві клі­ти­ни у прір­ву.

P. P. S. Ще. З усі­ма без виня­тку людьми тре бути добрим і мати бага­то гар­них зна­йо­мих і дру­зів.

Мітки: , , ,

Про­ди­вив­ся цей фільм. Зго­ден з усі­ма факта­ми, але з їх обґрун­ту­ва­н­ням – ні, від­сто­юю мате­рі­а­лі­сти­чні поясне­н­ня.

Диви­ти­ся всім.

Мітки: , ,