Мітки: роздуми

Хоті­лось би, аби ті сло­ва вно­чі дій­сно про­зву­ча­ли не як крик від­чаю, а як справ­жнє, врів­но­ва­же­не вира­же­н­ня тих почут­тів, які в мені, хоч і при­гні­че­но, але виру­ють.

Так, Вона мені стра­шен­но подо­ба­є­ться, і я не можу того ніяк при­хо­ва­ти, ба навіть не ста­ра­ю­ся того зро­би­ти, бо рано чи пізно воно при­ве­де до відо­мих наслід­ків, які я пере­жи­вав весь свій неща­сний і щасли­вий 11‑й клас.

Добре, що ска­зав, добре, що вчи­нив за прин­ци­пом «роби, як тре­ба, і будь що буде». Тепер лиши­ло­ся тіль­ки чека­ти того, момен­ту, коли змо­жу наре­шті Її поба­чи­ти і, можли­во, почу­ти щось у від­по­відь. І зов­сім не має зна­че­н­ня, що саме — тіль­ки лише від­по­відь, аби не муча­ти­ся, не спо­ді­ва­ти­ся і не стра­жда­ти.

Хоча, зараз, з висо­ти одні­єї доби, сам не розу­мію чому так ста­ло­ся. Може, це все час, дов­го три­мав все вгли­би­ні сутно­сті, а потім так різ­ко вики­нув все на поверх­ню?

Так, я хотів би ейфо­рій­но пози­тив­ної від­по­віді, але, пра­гма­ти­чно, зов­сім не можу на неї чека­ти, бо невпев­не­ний, чи вза­га­лі потрі­бен Їй такий, який є.

Вкін­ці-кін­ців, про­сто набри­дло жити лише для себе.

P. S. не в тему: не при­брав­ши, не від­чи­няй­те.

Мітки:

— Кон­чай искать смысл жизни. Помень­ше думай и буде­шь сча­стлив!

— А Вы сча­стли­вы?

— Э, нет, в том-то и вся беда!

© Дуглас Адамс, «Путе­во­ди­тель авто­сто­пщи­ка по гала­кти­ке».

Мітки: ,

Поси­ла­н­ня на Хабра­хабр

Мітки: , ,

Тут мала бути кар­тин­ка, але поси­ла­н­ня вже не пра­цює :(.

Мітки: ,

http://olegtinkov.livejournal.com/6068.html

Мітки: ,

Зда­є­ться, я повер­та­ю­ся до сво­го нор­маль­но­го «влюб­чи­во­го» ста­ну. Мені вже подо­ба­є­ться дві дів­чи­ни, і я тішу­ся хоча б з того, що забу­ваю ста­ре і набо­лі­ле.

Мітки: ,

  1. для мене нема нічо­го свя­то­го;
  2. через 500 років, або й мен­ше, коли нау­ка доша­ри­ться до всьо­го, релі­гії не лиши­ться ані пипти­ка, і цер­кви не ста­не.

© Бабій Оле­ксандр

Мітки: ,

Для того, щоби про­ща­ти, необ­хі­дне вели­ке сер­це.

Мітки:

Думаю, пора вихо­ди­ти із тем­ря­ви і роби­ти сайт сві­тлень­ким. В основ­но­му, тему укра­ї­ні­зу­вав і зро­бив нор­маль­ну наві­га­цію вни­зу сто­рін­ки. Якщо зна­хо­ди­ти­му якісь огрі­хи – виправ­ля­ти­му.

Таке саме чекає і сайт із вір­ша­ми.

До речі, тре­ба вида­ля­ти­ся із вкон­та­кта, кон­не­кта, одно­кла­сни­ків і т. п. А також зно­си­ти сай­ти стрі­ма і мстрі­ма, яки­ми я вже, мабуть, не займа­ти­му­ся, ну і ста­ви­ти, можли­во, хоча навряд, щось для мікро­блог­гін­га.

Зран­ку на ФП таа­а­ак не хочу, тим біль­ше, що там шизо­ну­та дура…

Мітки: , ,

Жру тра­ди­цій­ну кар­то­плю пюре з аква­ма­ри­нов­ськи­ми кон­сер­ва­ми бичко­вої пар­ши­во­сті. Сіє чудо кулі­на­рії поряд­ком під­на­до­ї­ло, оскіль­ки жре­ться май­же кожен день із варі­а­ці­єю кон­серв­ної скла­до­вої. Хоча одно­го разу було ціль­но­за­мі­ня­ю­че суші на вече­рю. Кур­ви-виро­бни­ки пожло­би­ли­ся навіть на пали­чки, а тика­ти видел­кою в роз­си­пча­стий рис ще те задо­во­ле­н­ня. Зате васа­бі в кіль­ко­сті двох штук дожи­ра­ло­ся насту­пно­го дня з тією ж кар­то­плею.

Тре­ба баланс, на який тре­ба час.

Мітки: ,