Доволі миловидна частина міста. Точніше, хоча формально воно ще Брно, але по суті це вже далекі околиці. Тут є усе для хорошої прогулянки — прямий трамвай, річка, гори і ліс.

На правому березі Світави — залізниця з кількома тунелями, дачні і не дуже дачні хатинки, на лівому — купа пішоходних маршрутів, доріжка з асфальтовим покриттям, якою вже ганяють велосипедисти, ролери і т. п., бо вчора +18°C цьому дуже сприяло, і навіть млин, правда, він на реконструкції. Ще там є каменолом, якісь незрозумілі залишки чи то входів у катакомби, чи то в підвали, і джерело. По карті недалеко від залізничного мосту є руїни замку, але туди я не піднімався.

Буде куди з’їздити як тільки стане зелено.

А ще я тепер Software Maintenance Engineer.

У вересні я обіцяв розказати, які такі справи я вирішував під час відпустки, а сьогодні, нарешті, можу показати, де я працюю, оскільки влаштувався офіційно.

Значить, адміністратор систем віртуалізації і систем зберігання даних, інноваційний відділ.

У нашу контору потрібен молодший системний адміністратор.

Що вимагається (обов’язковий вхідний мінімум):

  • знання принципів роботи IP/Ethernet-мереж;
  • загальне уявлення про Linux (конкретний рівень вияснятиметься на співбесіді, на перший час це не так важливо);
  • уміння налаштовувати мережу на клієнтських комп’ютерах з OS X і Windows;
  • уміння прокласти кабель і обжати 8P8C;
  • уміння вирішувати питання з принтерами, у тому числі мережевими;
  • дрібниці на кшталт інсталювання різного ПЗ для OS X і Windows;
  • акуратність, охайність, пунктуальність, грамотність, раціональність;
  • знання англійської мови на рівні «можу читати документацію, хоч і зі словником чи перекладачем».

Що дуже хотілося б, але на перший час не обов’язково:

  • уміння працювати в Linux’і (консоль, ssh, mc, Vim);
  • уміння налаштовувати маршрутизатори Wi-Fi, точки доступу AirPort Express/Extreme.

Що також хотілося б, але у віддаленій перспективі (готові навчити):

  • налаштування мережевого обладнання Cisco (комутатори, маршрутизатори);
  • налаштування серверів на ОС Linux (служби DHCP, DNS, iptables);
  • проектування простих і не дуже СКС за готовими планами будівель.

У дуже віддаленій перспективі:

  • голосова телефонія (Asterisk);
  • IP QoS (TC HTB);
  • електронна пошта (Postfix+Dovecot+Postfix Admin+SpamAssassin/DSPAM);
  • WWW (MySQL/MariaDB, Apache2, nginx+php-fpm);
  • серверна віртуалізація (VMware ESXi, KVM);
  • серверна безпека.

Що ми пропонуємо:

  • доволі високу початкову з/п (звісно, залежить від рівня здобувача; вияснятимемо на співбесіді);
  • молодий колектив;
  • чистий, світлий, зручний офіс у центрі Києва;
  • літо з кондиціонером;
  • чай, кава в необмежених кількостях;
  • мудрого наставника.

Мої контакти є на цій сторінці. Не полінуйтеся передати посилання на цю вакансію своїм знайомим. Дякую.

Сьогодні після напруженого місяця тестової експлуатації перевели весь офіс на IP-телефонію. Усе хазяйство крутиться на звичайному ПК з Asterisk’ом, до ПК підключений FXO-шлюз на 4 лінії і GSM-шлюз на 4 картки. Також є SIP-транки від кількох провайдерів.

Я чесно сподівався, що в перший день бойової експлуатації буде більше косяків, але, здається, поки все тримається в межах норми. Єдине, що мене бентежить — це те, що наші точки доступу Wi-Fi не підтримують QoS, відповідно, нормальну роботу софтфонів на смартах в інженерів я не можу гарантувати.

Багато всяких нюансів повилізало в процесі налаштування. Окремо описувати їх я поки не буду, хоча, імовірно, слід оформити статтю на який-небудь Хабр.

Уся система вийшла досить цікава. Тепер треба пильно слідкувати, щоб нічого раптом не впало, а також дороблювати й перевіряти окремі функції.

Відчувається, що з роботою вільного часу стало менше, але ж так і задумувалося — через нічогонеробіння. Поки дають бавитися з різними цікавими штуками — астерісками, GSM-шлюзами тощо. Рутина, зазвичай, не така цікава (переінсталяції макосі чи ж перфорування стін для коробів під витуху), але, врешті-решт, гріх жалітися.

Почав читати Сергія Хрущова «Рождение сверхдержавы. Книга об отце». Налягаю на старі запаси книг, пора дочитувати все те, що накопичилося за кілька останніх років.

Підстригся (якщо це когось цікавить) — уперше за сім років ножицями. Щоб не занадто коротко вийшло.

Вихідні планую вбити на диплом і ще дещо, про що розкажу, імовірно, потім, якщо вийде.

У п’ятницю здав свій останній екзамен у цьому універі. Попереду тільки практика й диплом. І чорт забирай, це була перша й остання сесія, яку я закрив на всі п’ятірки. Червоніючи із сорому, отримуватиму останній семестр підвищену стипендію :).

А це от перші вихідні після першого тижня на новій роботі. Так, я знайшов роботу, принаймні, на випробувальний термін. Подробиці колись потім, хе-хе.

Працюю. Поставили вдома кондиціонер — тепер стало набагато легше. Тим літом у таку спеку я перекладав під кондиціонером в офісі, цим же — так само, але вдома.

Перебрав фотосесію однокурсниці Олі, залишив із понад 600 фоток лише 18. Підкоригував у GIMP’і, один раз довелося вводити поправку експозиції в darktable. Вийшло, як на мене, досить непогано. Оля в житті дуже симпатична, а на фотографіях виходить надзвичайно фотогенічна — таке щастя трапляється надто рідко. Я б залишив усі 600, насправді :). Три з них відібрав у портфоліо, хоча можна було й більше, але для себе я вирішив, що із фотосесій брати багато — перебір. Взагалі, треба по одній.

Ще перебрав фотографії з Комсомольська, одна також пішла в портфоліо. Повалений ліс, звісно, не дуже приємне видовище, але щось художнє в тому таки є.

Далі треба розбиратися з мінськими фотографіями, активніше дописуючи розповідь про подорож.