Рік запамʼятався передусім численними подорожами. Це і короткі піші й велосипедні вилазки околицями Брно, і поїздки в межах краю, і Прага, а ще Німеччина, Словаччина, Австрія, Нідерланди, Бельгія, Україна, Угорщина. Минулого року я припустив, що можу поїхати до Італії, і хоча її у списку поки нема, те, що було, цілком перекриває це недопрацювання. Тому я думаю змістити план на літо наступного року. Я просто маю туди зʼїздити, і, звісно, не забувати про онлайн-курси італійської (…і чеської…).

Ще 2017-й мені залишив новий фотоапарат із двома обʼєктивами. Тому з кожної своєї поїздки я старався щось обовʼязково привезти. Загалом, я дуже задоволений технікою, та і фотографії говорять самі за себе. Заодно навчився більш-менш пристойно обробляти RAW’ки.

Минулий рік — це кілька концертів (треба планувати їх частіше), купа книг, постійні власні та спільні проекти і, звісно, робота. Підвищення й зобовʼязання. Розвиток і рутина. Несподіванки та плани. Відповідність і відповідальність. Добре, що завжди є чому вчитися, а ще краще, коли тобі за це платять.

Як і минулий, це був рік диких новин в усіх галузях. І аналітики, до якої такі новини спонукають.

Зрештою, хороший рік, корисний.

Якщо говорити про приблизні плани, то окрім концертів й Італії там ще світиться Львів, особливо враховуючи запланований прямий маршрут літаком прямо із Брно. Перший і останній раз повноцінно я там був у 2012-му, і з тих пір хотілося повернутися ще раз.

Треба більше поїздити Чехією, особливо Богемією. І щоб хоча б по разу побувати в центрі кожного краю.

Також хочеться походити на якісь конференції. У нас буде традиційний DevConf, але треба подивитися календар LWN і прикинути, що ще є досяжним без особливих витрат.

Черговий раз податися на віденський новорічний концерт і сподіватися на випадок.

І, звісно, самовдосконалюватися.

Чого і вам бажаю.

Рік тому, завершуючи написання підсумків 2015–го, я зичив активності й різноманіття.

І якщо ще в лютому очікування були на рівні звичайних, то в березні я вже точно знав, що має змінитися багато чого.

Ну що ж, рік перевершив найсміливіші здогадки. Спробуємо пригадати, чим він мені запамʼятався.

Цей пост має опублікуватися автоматично десь приблизно в той час, коли я роздивлятимуся Влтаву із Карлового мосту у Празі.
Читати далі »

Традиційно, програму на поточний рік (майже) вичерпано, і тепер я в Карпатах, а цей запис має опублікуватися автоматично.

Давайте я спробую згадати, чим цей рік був для мене особливим.
Читати далі »

Для мене програма на поточний рік вичерпалася, і поки я зараз сиджу на заключному концерті в Національній філармонії України й зачаровано дивлюся на те, як Роман Кофман диригує камерним оркестром, бот люб’язно публікує цей запис.

Насамперед, зауважу, що в цьому записі не буде нічого ні про АТО, ні про валютний курс, ні про особистий негатив. Спробуємо під ялинку покласти тільки позитивні враження і з ними ж увійти в новий рік. Також я відходжу від формату переказування подій помісячно, концентруючися тільки на головному в довільному порядку.

Читати далі »

Виявляється, у нас не тільки виписатися проблематично (як-от із гуртожитку в університеті, наприклад, коли вся колотнеча тривала кілька тижнів), а ще й прописатися. Тиждень цілий витратив на це, але тепер із чистою совістю можу сказати, що рік завершено, і починаються ті кілька днів до календарного кінця, протягом яких узагалі можна нічого не робити.

Звіт за рік дописаний і очікує на автоматичне опублікування 31-го числа.

Традиційно в останні дні поточного року я публікую його підсумки, які, в основному, включають ті події, які зачепили безпосередньо мене.

І оскільки я вчора був на концерті класичної музики (привіт Кофману), можна вважати, що рік для мене вже скінчився, планів на нього більше немає, а тому пора відкривати карти.
Читати далі »