День восьмий
Проснувся перед самим обідом… мабуть, тому, що ліг надто пізно.
Знову йшов дощ, причому спочатку в Києві, а потім і у нас.
Погрався трохи з андроідним СДК. Екліпс тупий.
Переміг лавочку. Обдер усе, що треба було, та ще і за рекордно короткий час.
Перешив вайфайну точку по tftp. Раніше такого не робив.
Дочитав Чапека «Війну з саламандрами». Особливо рекомендується. Зараз читаю п’єсу «Мать».
Побачив на власні очі «17 мгновений весны» у кольорі. Класно зробили, як так і було, але, насправді, колір тут ролі абсолютно ніякої не грає. Навіть не помічаєш його наявності чи присутності.
Розібрався з тачпадом на ноуті, дякуючи арчлінуксовому вікі.
Завтра збираюся йти на факельне шествіє. Якщо, звісно, дадуть факел :).