Позначка: пиво

Завдяки своїм оболонським алкотуристам мав змогу спробувати польське пиво на гречаному меді. Отаке:

Можу порівняти його тільки із славнозвісною медовухою з київської «Пінти». Хочу ще!

Одна деталь: на українському медовому пишуть «Не рекомендується вживати дітям, вагітним жінкам…», а на польському коротко і ясно: «Na zdrowie!»

У неділю, 27-го числа, якраз після здачі сесії, ходив з однокурсницею в Солом’янську броварню. Її рекламу почув на радіо ROKS. А пиво я люблю, тим більше, те, яке робиться на місці.

Враження суто позитивні, окрім одного — бронювання столика через сайт не спрацювало, добре, що наступного дня я зателефонував уточнити, й замовив уже голосом. У броварні шумно, але шум не такий, що дратує, а звичайний, людський гул. Інтер’єр оформлений зі смаком, а постановочний апарат для варіння пива привабив око ще коли я сидів надворі — його видно через вікно. І диванчики м’якенькі, зручні.

Про пиво годі й казати — дуже навіть ОК, хоча якщо порівнювати з медовим, яке я пив у «Пінті» свого часу, то його не перевершує. Звісно, це тільки один сорт із шести. Треба буде сходити ще, спробувати інші. Закуска, правда, дорога.

Сайт броварні ось, вважайте це добровільною рекламою задоволеного очевидця.

Ідем ми в магазин.

Бе: Шо я хотів?…

Я: Ну… пиво.

Б: А ще?

Я: Пиво.

Б: І ще шо?…

Я: Пиво!

Б: Ну да, і всьо.

Літній день 29-го числа 2008-го року. У фіналі чемпіонату Європи з футболу грають кляті іспанці з не менше клятими німцями. Рахунок 0:0. Кілька годин до початку матча.

Осокорківський “Материк”. Весела компанія залітає в торговий зал, загрібає з собою 14 літрів пива і купу закусі, і, розплатившись кровною стипендією, вирушає на квартиру до Альони, з якої її бітьки з’їхали… ну і бог з ними :).

Вражені масштабами скромного житла, гості разом з хазяївами починають приготування до матчу. Всякі там салати, бутерброди, маслини, огірчоки-помідорчики-ананаси, і, звичайно, холодне пиво врешті-решт подається на стіл. Аперетив.

Потім сауна. Починаємо з температури в 60 градусів, поступово (особисто я – в 5 заходів) доводимо її до 80. Красота! Таку б штуку і собі додому, після неї як заново народився.

Пиво. Гітара. Пиво. Салат. Пиво-пиво-пиво, гітара. Так тихо і непомітно доживаємо до основної події того дня – самої гри.

…Грали ужасно :). Крім того, що німці програли, так ще і гру робили ніяку, що ті, що ті, а нам доводилося слухати крики Альони про те, як вона їх всіх “кохає” і заспокоювати її.

Вааадя довольний. Ще б, Іспанія виграла з рахунком 1:0.

Справа дійшла до чаю, вечір плавно перекотився у ніч. Гра “Мафія” (натурально, з картами) і показуха (Вадя, аби тобі той “Фобос”!..) довели час до 3-х ночі, врешті всі лягли спати.

Натурально, я спав з Дімою…

Зранку чашка кави/чаю – і в путь-дорогу, по фарбу, аби робити ремонт в гуртожитку.

P. S. Окреме “дякую” Альоні за надану “жилплощадь”, всі зручності і теплий хазяйський прийом.

…і знов з Бабійовського ноута. Я йому тут поставив Лінукса (КУбунту 8.04 з КДЕ4), то тепер якось звичніше працювати. І Олегу теж, але Бабій у більшому захваті.

Так от… Ноут здав на чергові оглядини, вердикта ще не знаю, не телефонували мені, чекаю оце, чекаю. Є надія на новий, так сказав батько, чому я, наївна маленька істота, вірю, ба навіть сподіваюся і всяке таке, бо інструмент інструментом, а є ще звичка, енергетика і робота… І настрій.

Сумую за Іриною. Сидить собі вдома, а я тут. Більше голоса в телефоні нічого не можу почути. А побачити взагалі нічого.

Написав нового твора. Дивна задумка така з’явилася – зобразити дівчат в алегоричній формі – квітами в саду. Писав з свого досвіду, лишається лише його з чернетки перетворити на закінчену і відшліфовану думку, а потім оцифрувати і викласти до купи з іншими креативами.

Да… Був 9-го на параді в Санжарах, пройшовся в колоні, дуже сподобалося, чого, власне, і чекав, незважаючи на вранішній холод і дощ, який спробував завадити священному дійству. Це було в п’ятницю. Суботнішнім днем відбув до Кременчугограда, аби стрітися з паном Блейзом, Фейтом і Руфусом, послухати розповіді про чергові лицарські бої, вислухати всілякі думки з приводу всіляких новинок, поїсти піцу і попити пивка, побродити містом і позаглядати в музичні магазини… Приємно проведений час, чорт забирай, люблю я такі компанії!

Повернувшись, забіг до Іри (сувенірчик їй купив), а ввечері на дискотеку до однокласників.

Що ще… води не було в гуртожитку, тільки сьогодні дали гарячу, то хоч скупався :). Завтрашнього, або, скоріш за все, післязавтрашнього дня постараюся пана Фаркаллера з його одвічними супутниками витягнути кудись на пиво.

А поки думаю про чай, хочу зникнути геть і сумую за своїм Сонечком…

6-го числа ходили з моїми однокурсниками гуляти, пити пиво і грати на гітарі. Були: Вадя Міхайлов, Ігорь (вибачайте, що так пишу, не звик без “ь”) Хазрон, дівчина іха, Альона Нікуліна, Віталя Ярмолюк, Діма Куриленко, Дєніс Максименко і я з Ірою.

Затарилися, як годиться, пивом на Контрактовій площі (пішака від Поштової йшли), потім шукали місце, аби всістися. Вибрали на лавочці над Європейською площею. Пісні… пиво… Дівчата :). Гарна погода.

А, на Контрактовій двічі стріли шайку якихось хлопців і дівчат, на ходулях і в специфічній одежині, які роздавали жувальні гумки… Річ корисна, особливо перед поцілунками :).

Потім перемістилися в “Два гуся” на Майдані, там трохи посиділи, потім на Прорізну вулицю, там пам’ятник туркменському поету (замислувате ФІО в нього) і лавочки. Там і досиділи…

Люблю такі компанії… Привчений до культурного відпочинку… У свій час правильними людьми… А ще як і пісні відповідні – Арія була, ДДТ були, багато Спліна і сам пан Міхайлов ;).

Ще колись зберемся, як погодка дозволить.

Обрахували сьогодні в магазині. На мою користь :). Не порахували одного снека. Думаєте, я кричав? Нє, просто схрумав його, та й все.

Поміняв нарешті общажний одяг. Всі мене завжди знали у футболці хакі та штанах, все темне, сьогодні пролив на футболку пиво і передівся у світлу різдвяну і шорти. Хлопці були здивовані, та і мені незвично.

Дотягну останні півлітри улюбленого “Пшеничного” і, може, ляжу спати.

Скучаю за Ірою…

P.S. Староста сказала, що канікули будуть більше місяця після сесії. Аж зрадів :).

P.P.S. Ніколи не бовтайте пшеничне пиво. Бо буде великий фонтан.

P.P.P.S. Щойно з хлопцями скинули старий ЕЛТ-монітор з п’ятого поверху. Але тс-с-с-с ;)…

Посиділи з Саньком, попили пива (особисто я літру пшеничного), відмітили, коротше, так, як треба.

Історія, звичайно, 12 :).

Зло:

• схоже, я таки трохи прихворав – горло;
• інет сьогодні цілий день видєлується;
• на інший сайтах намертво перестало працювати модерування коментарів;
• надворі жарко… ні… там ПЕКЛО!;
• і взагалі… :).

Надибав сайт, де можна скачати музику з телепередачі “Что? Где? Когда?” Дві mp3-хи вже злив.

Баночне “Чернігівське Біле” – рульна штука.

Взагалі, дивуюся з того, що завтра неділя. Певно, у мене давно не було вільної суботи.

Дочитав Ефремова “Час быка”. Враженнями ділитися не хочу, хоча вони цілком позитивні. Я б навіть сказав, ця книга справила на мене враження не менше, ніж “Лезвие бритвы”, і вже точно НАБАГАТО більше враження, ніж усі книги шкільної програми разом взяті.

Почав читати збірник радянської фантастики 50-х – 70-х років. Знову ж таки, мабуть в міністерстві освіти ніфіга не знають і не розуміють. От саме ці книги і треба включати до шкільної програми, а не усілякий хлам. Ет, що казати…

Живу.

P.S. Ллю третю mp3-ху.

P.P.S. Дяка і шана розробникам WordPress’а за те, що втулили автозберігання чернеток. А то б довелося писати заново.

Виявляється, пиво нічо так. Добреньке.

Сиджу, зараз пишу диски Коляну, далі думаю прибирати в кімнаті.

Був на базарі, жарко, блін.