Мітки: осінь

Зда­є­ться, таки поча­ло­ся. Не холо­дно, не жар­ко, тихо-зати­шно, більш-менш сухо й по-осін­ньо­му заспо­кій­ли­во. Зелень ще пере­ва­жно на місці, дів­ча­та ще не заку­та­ли­ся пов­ні­стю, а день не настіль­ки коро­ткий, щоб не можна було щось всти­гну­ти зро­би­ти. Сло­вом, улю­бле­на пора. Мабуть, так для всіх вере­сне­вих.

Дочи­тав "Гре­че­ское сокро­ви­ще" Ірвін­га Сто­у­на, кни­гу, яку мені хло­пці-сока­мер­ни­ки пода­ру­ва­ли ледь не рік тому. Ціка­ва, реко­мен­дую, пере­ка­зу­ва­ти зміст, зві­сно, не буду, про­сто тихень­ко пора­джу.

Поди­вив­ся бага­то­се­рій­ний фільм про Кур­ську битву, сьо­го­рі­чно­го випу­ску. Якби не моло­день­кі хло­пчи­ки а‑ля "я сту­дент теа­траль­но­го вузу", які чита­ли сол­дат­ські моно­ло­ги, було б уза­га­лі нор­маль­но. А так про­сто які­сна доку­мен­тал­ка, тому раджу.

Ну й ще обза­вів­ся новим інстру­мен­том. Lenovo P780, смар­том, на який я пускав слюнь­ки із само­го анон­су. І тепер він офі­цій­но про­да­є­ться в нас. Поки дуже задо­во­ле­ний, хоча після мого Вайлд­фа­є­ра пер­шо­го випу­ску він про­сто гігант­ський. Ну і, уре­шті, тре­ба ж оно­ви­ти­ся якось, а то за три роки смар­тфо­но­бу­ду­ва­н­ня дуже про­су­ну­ло­ся впе­ред. Цей запис, до речі, зро­бле­ний із ньо­го.

А в субо­ту на мене чекає KyivBSD і Рахма­ні­нов.

Мітки: , , , , , ,

Пере­до­сін­ній Київ тро­хи оги­дний — остан­ні­ми дня­ми йде дощ, і холо­дно.

Я пам’ятаю своє най­пер­ше шкіль­не 1 вере­сня: і те, як я не хотів про­ки­да­ти­ся, щоб кудись чогось іти, і те, як ми у кла­сі зна­йо­ми­ли­ся. Мене ще тоді зди­ву­ва­ло, що у двох това­ри­шів було одна­ко­ве прі­зви­ще, хоча роди­ча­ми вони не були.

При цьо­му я якось не пам’ятаю своє остан­нє навчаль­не 1 вере­сня. Про­сто інсти­тут та й усе. Ну, пари якісь були, мабуть. Може, навіть і не 1‑го вере­сня. Плюс-мінус.

А за два дні буде пер­ше 1 вере­сня за остан­ні кіль­ка деся­тків років, яке не від­рі­зня­ти­ме­ться від 31 сер­пня ну ніяк. За виклю­че­н­ням змі­ни пори року в кален­да­рі. Час фор­маль­но­го навча­н­ня про­йшов, тепер можна вчи­ти тіль­ки те, що тре­ба й що подо­ба­є­ться. І це кру­то.

P.S. Уре­шті, вида­лив із пошто­вих клі­єн­тів гугло­по­шту, пере­спря­му­вав­ши весь потік листів на свій сер­вер. Пере­но­си­ти листи із гми­ла в maildir допо­мо­гла чудо­ва про­грам­ка getmail.

Мітки: , , ,