Завтра випускний, але я не хочу зовсім про це думати.

Сьогодні виклав новий твір, цей раз прозою.

Багато думав над тим, якого дідька я так глибоко закохуюся. Рішення не знайшов, не знайшов винних (ну хіба сам, звичайно, більше того, так і є), не знайшов, як цю “пошесть” перебороти, більше того, що найбільше б’є по голові – нерозуміння. Не зі свого боку. З її :).

Будем думати, що все це ефемерне.

Ага, між закоханістю і… незакоханістю :). Не хочеться завчасно розчаровуватися, але я таки знаю, що з цього нічого не вийде, хоча Муза Вона, думаю, ідеальна. Ех…

О 17:00 йду дивитися суперфутбол, грають “Газовик” (Нові Санжари) і “Чиста криниця” (Драбинівка). Це буде баталія, я вже “предвкушаю” весь матч.

Заслав на ГАК ще кілька креативів, серед них високо оцінену Колибенком альтернативну історію про Рим і радянську армію.

А щодо Музи… Ну не варто, занадто я вже глибоко закохуюся…

Неможливо вийти надвір. Пече так, як здається не пекло ніколи, ну хіба що в Карпатах того року, як я їздив на розкопки.

Триндець.

Знову доводиться сидіти цілий день у хаті. Просто неможливо. А ще я ходжу в школу і сиджу в класах у самий розпал аццького пекла.

Власне, знову підбиває написати щось невелике, але фундаментальне, хоча та ідея, яку я зараз потихеньку маю, нікуди не годяща.

Та і музи нема.

Залік здав… Думаю, що здав :). Сьомого уроку не було, фізрук ніяк не прийде на роботу.

Зараз вдома. Сиджу, вирішую карточки на автосправу, перед цим написав статтю в МК про компіляцію ядер в Лінуксі. Пропустив через людей, повиправляв помилки. Уукрулич сказав, що буде її використовувати для збирання свого ядра, а там відпише, чи годиться та стаття взагалі ;).

Судячи з усього, Музи таки не буде.

Вчора зареєструвався на nonlogic.org, там мені дали ssh-аккаунт. Тепер маю ще одне додаткове сховище для файлів. Причому квота фантастична – 2 Гб, а обмежень фактично немає.

Зараз, взагалі, пишу зі школи, день почався нічого так, зараз іду писати залік по історії (хай би їй чорт).

Муза так і не знаходиться. Ау, ти де :)?