А ось і альбом

Не знаю, зві­сно, як дов­го про­три­ма­є­ться це поси­ла­н­ня. Спо­ді­ва­ю­ся, що ці хло­пці і дів­ча­та мен­ші копі­ра­сти за тих, хто вида­ляв ново­рі­чні сим­фо­ні­чні кон­цер­ти.

Аль­бом хоро­ший, щоправ­да, я чекав тро­хи іншо­го, але, все ж, маю для себе заува­жи­ти, що це метал, а не рок. Я хотів рок, мабуть :). Вийшло все одно при­стой­но.

Що радує, тут засві­ти­ла­ся сво­їм чарів­ним голо­сом Alina Lesnik, про яку я вже писав.

UPDATE: ага, копі­ра­сти вида­ли­ли аль­бом. Ну і ладно.

UPDATE 2: бороть­ба три­ває.

Гурт «Легион», «Своё Радио»

Без пере­біль­ше­н­ня, істо­ри­чний виступ одно­го з моїх най­улю­бле­ні­ших гур­тів:

Кру­то, що це ста­ло­ся. Я цей виступ дивив­ся у пря­мо­му ефі­рі.

Avantasia — Ghostlights

У мере­жу рапто­во про­со­чив­ся сабжо­вий аль­бом (у перед­день Ново­го року, і це за місяць до офі­цій­но­го релі­зу). Аль­бом над­зви­чай­но хоро­ший, шукай­те :).

Якщо хтось не зна­йо­мий із цим мега­кру­тим про­е­ктом, почніть із пер­шо­го сту­дій­но­го аль­бо­му — The Metal Opera, який вийшов 15 років тому. І слу­хай­те далі під­ряд до Ghostlights.

DEVIN TOWNSEND PROJECT — March Of The Poozers

Чер­го­вий шедевр від генія суча­сно­го мета­лу.

ХаризмА

Dreams come true. Жаль, що вже без Авра­мен­ка, але голос усе одно чудо­вий.

Чёрный кофе

Боги зійшли на зем­лю і дві годи­ни спів­а­ли у пря­мо­му ефі­рі радіо.

Michael Kiske & Amanda Somerville — City Of Heroes

Ну і ще одна новин­ка сезо­ну — чер­го­ва дуе­тна робо­ти Аман­ди з мужи­ком в кєпкєКіске.

Є два клі­пи:

І ввесь аль­бом:

Дово­лі при­єм­но і які­сно, але не настіль­ки важ­ко, щоб це було мета­лом.

Dracula — Walking On Water

А вот Лан­де з новим аль­бо­мом, схо­же, спра­вив­ся, хоча я дійшов тіль­ки до дру­гої пісні.

(про себе смі­ю­ся, що це утя­же­льон­на вер­сія буту­сів­ських про­гу­ля­нок по воді)

Концерт Містерії

Був учо­ра на кон­цер­ті Сим­фо­ма­нії (це там де купа гар­них дів­чат на скри­пках гра­ють в основ­но­му каве­ри на рок/метал, а ще в них мега­ха­ри­зма­ти­чна бара­бан­щи­ця, соне­чко про­сто) і Місте­рії (а це там, де мімі­мі­шна дів­чин­ка Іра соліс­тка, може, ви її по іксфа­кто­ру бачи­ли).

Звер­ху це вигля­да­ло так:

Ува­жний да зна­йде мене на фотці.

На кон­цер­ті ще висту­па­ли Sunrise і Біла Вежа, але остан­ню ми про­сто пропу­сти­ли, а на пер­ших потра­пи­ли тіль­ки на остан­ню пісню-кавер TNT (AC/DC).

При­клад Сим­фо­ма­нії: раз, два.

При­клад Місте­рії: раз, два.

Вівальді

Може, повто­рю­ся, але дум­ка того вар­та: от саме тому я на сто­ро­ні мета­лу, і саме тому вва­жаю, що це і є музи­ка, справ­жня, від корі­н­ня і до сьо­го­де­н­ня. А не хіп-хоп пога­ний, який виліз із тем­них роз­гра­бо­ва­них квар­та­лів.