Мітки: книги

Спо­ді­ва­ю­ся, мої очі колись ска­жуть за це «спа­си­бі».

631‑й PocketBook. «Тихий Дон» уже дочи­ту­ва­ти­му на ньо­му.

Мітки:

Тим, хто ще не про­чи­тав «Четвер­ту респу­блі­ку» Лож­кі­на, кате­го­ри­чно раджу це зро­би­ти.

По-пер­ше, це не ура-патрі­о­ти­чна кни­га. Це роз­ва­жли­ві роз­ду­ми суча­сно­го лібе­ра­ла у вла­ді. До пер­со­ни Бори­са Євге­но­ви­ча можна ста­ви­ти­ся по-різно­му, але у викла­де­них ним дум­ках і, що важли­ві­ше, в очах (а я мав наго­ду туди поди­ви­ти­ся) є щось схо­же на те, що я бачив у іншо­го голо­ви АП, покій­но­го Зін­чен­ка. Щоправ­да, на від­мі­ну від Оле­ксан­дра Оле­ксі­йо­ви­ча, тут мен­ше бла­ки­тних мрій і біль­ше кри­ти­чно­го реа­лі­зму. Зві­сно, ця кни­га, ким би вона не була напи­са­на, до пев­ної міри є декла­ра­ці­єю про намі­ри, але, при­найм­ні, самі намі­ри логі­чно вибу­до­ва­ні в лан­цю­жок і аргу­мен­то­ва­ні від­по­від­но до вимог часу.

По-дру­ге, до напи­са­н­ня цієї кни­ги був залу­че­ний Воло­ди­мир Федо­рін, автор іншої надва­жли­вої для сьо­го­де­н­ня кни­ги «Ґудбай, імпе­ріє. Роз­мо­ви з Кахою Бен­ду­кі­дзе», яка вийшла мину­ло­го року. Я не знаю, який від­со­ток робо­ти над «Четвер­тою респу­блі­кою» у Федо­рі­на, але його рука від­чу­ва­є­ться по зба­лан­со­ва­но­сті та стру­кту­ро­ва­но­сті мате­рі­а­лу. Тре­ба було запи­та­ти про це на пре­зен­та­ції.

Ну і, по-тре­тє, це ще одне дже­ре­ло (і, що важли­во, пер­шо­дже­ре­ло) інфор­ма­ції для кри­ти­чних роз­ду­мів. І хоро­ша доку­мен­та­ція для того, щоб за деякий час зві­ри­ти декла­ра­цію з тим, що насправ­ді вийшло зро­би­ти.

Кни­га вида­на трьо­ма мова­ми, я читав укра­їн­ською. Твер­дий пере­плет, супе­роб­кла­дин­ка (сама обкла­дин­ка суціль­но біла без жодних напи­сів, упер­ше таке бачу), але от папір хоті­ло­ся б, зві­сно, тро­хи які­сні­ший. На сай­ті видав­ни­цтва «Фоліо» кни­гу можна при­дба­ти за тією ж ціною, за якою її про­да­ва­ли на Книж­ко­во­му Арсе­на­лі.

Мітки: ,

Напев­но, я одним із пер­ших в Укра­ї­ні замо­вив кни­гу Сер­гія Попо­ва «Супе­ро­бъе­кты: звёзды разме­ром с город». Чита­є­ться вона дуже лег­ко, мате­рі­ал пода­ний про­сто і зро­зумі­ло. Окрім самої кни­ги можу ще поре­ко­мен­ду­ва­ти лекції Сер­гія Бори­со­ви­ча на ПостНа­у­ці — він дуже добре вміє гово­ри­ти про­сто про скла­дні речі. І так, я дав­но цікав­лю­ся астро­фі­зи­кою, якщо ще хтось про це не знає.

Уно­чі був на прем’єрі нових «Зоря­них воєн». Вра­же­н­ня нео­дно­зна­чні, зві­сно, як від публі­ки, так і від філь­му. Спе­це­фе­кти все пере­ва­жи­ли, а сюжет випи­са­но «жидєнь­ко». Одно­зна­чно пози­тив­них момен­тів два: BB‑8 і Рей. Оби­два по-сво­є­му сим­па­ти­чні. Інше дуже силь­но попа­хує повто­ра­ми і носталь­гі­єю. Цим грі­шить пере­ва­жна біль­шість філь­мів зараз. Які­сно­го вихо­дить занад­то мало, хоча, може, тому воно і таке цін­не, що його мало.

Мітки: ,

Про­чи­тав Френ­келя «Любо­вь и мате­ма­тика. Серд­це скрытой реаль­но­сти». Важ­ка кни­га з хоро­ши­ми і зро­зумі­ли­ми іде­я­ми, які пере­ван­та­же­ні фор­му­ла­ми. Не-мате­ма­ти­ку поло­ви­на книж­ки навряд чи буде зро­зумі­лою. Я очі­ку­вав, що буде лег­ше.

Також про­чи­тав Азі­мо­ва «Сами боги». Це дало­ся за кіль­ка днів, дуже швид­ко, лег­ко та при­єм­но.

Мітки:

Роз­ка­жу вам, що я про­чи­тав за остан­ні п’ять міся­ців.

Після Датне­ра і його роз­по­від­ей про зло­чи­ни вер­ма­хту я побу­вав на Книж­ко­во­му Арсе­на­лі, де купив Бен­ду­кі­дзе «Ґудбай, імпе­ріє». Вра­же­н­ня стри­ма­но-пози­тив­ні.

Потім була збір­ка фан­та­сти­ки під назвою «Пла­не­та в пода­рок», де окрім одно­ймен­но­го тво­ру роз­мі­сти­ли­ся ще такі шту­ки: «Куку­ша­та Мидви­ча», «Исто­рия с лишай­ни­ком», «Рождён­ный под вла­стью Мар­са». Авто­рів у збір­ці тіль­ки двоє двоє — Уін­дем і Бран­нер.

Про­дов­жу­ю­чи фан­та­сти­чну лінію, узяв­ся за Бре­дбе­рі. Там була збір­ка різних неве­ли­ких тво­рів, але «451 гра­дус по Фарен­гей­ту» також про­чи­та­ло­ся.

Після Бре­дбе­рі в букі­ні­сті я вику­пив Шире­ра «Взлёт и паде­ние Тре­тье­го рей­ха» у двох томах. Дру­гий том якраз от сьо­го­дні й закін­чив.

На чер­зі Френ­кель «Любо­вь и мате­ма­ти­ка. Серд­це скрытой реаль­но­сти».

Мітки:

Дочи­тав мему­а­ри радян­сько­го посла в Англії Май­сько­го «Воспо­ми­на­ния совет­ско­го дипло­ма­та», а також кни­гу Тру­ха­нов­сько­го «Уин­стон Чер­чилль. Поли­ти­че­ская био­гра­фия». Узяв­ся за Шимо­на Датне­ра «Пре­сту­пле­ния неме­цко-фашист­ско­го вер­ма­хта в отно­ше­нии воен­но­плен­ных во вто­рой миро­вой вой­не». Пара­лель­но див­лю­ся фільм Сто­у­на «Нерас­ска­зан­ная исто­рия США».

Сьо­го­дні від­кри­т­тя Фран­цузь­кої весни на Софій­ській пло­щі, обі­ця­ють щось ціка­ве. Імо­вір­но, вар­то піти попри обі­ця­ний уве­че­рі сніг.

Час­тко­во від­кри­ли код, напи­са­ний мною на робо­ті. Не знаю, кому він буде кори­сний, але в нас він вико­ри­сто­ву­є­ться у вну­трі­шніх роз­роб­ках у про­да­кшні. При­найм­ні, мені зда­є­ться, що код дово­лі які­сний. Попри його про­сто­ту й оче­ви­дність, тре­ба ж було комусь його напи­са­ти.

А нао­ста­нок зали­шу аль­бом Епі­де­мії «Сокро­ви­ще Энии».

Мітки: , , , ,

У збір­ці радян­ської фан­та­сти­ки за 66‑й рік, яку я зараз читаю, наткнув­ся на пре­чу­до­ву повість Михай­ла Анча­ро­ва «Голу­бая жил­ка Афро­ди­ты». Вла­сне, я про­сто хотів тут зали­ши­ти на неї поси­ла­н­ня.

Мітки: ,

Про­чи­тав мему­а­ри Жуко­ва «Воспо­ми­на­ния и размышле­ния», сьо­ме вида­н­ня (у трьох томах). Ціка­во, зві­сно, але підо­зрі­ло, що вони обри­ва­ю­ться на закін­чен­ні вій­ни. Він уми­сно не писав про своє після­во­єн­не жит­тя, чи цен­зу­ра вирі­за­ла у свій час?

Також про­чи­тав Робер­та Лава «Linux Kernel Development», тре­тє вида­н­ня. У голо­ві поча­ла вима­льо­ву­ва­ти­ся більш кон­кре­тна кар­ти­на того, що від­бу­ва­є­ться в ядрі. Тре­ба чита­ти й далі кни­ги цьо­го напря­му. Може, щось путнє зро­блю колись.

Почав чита­ти «Н. С. Хру­щёв. Мате­ри­а­лы к био­гра­фии». Кни­га, схо­же, з тієї ж серії, що й та, яку я читав про Лео­ні­да Іллі­ча. Такий же збір­ник публі­ци­сти­ки. Поди­ви­мо­ся, поча­ток ціка­вий (пер­ша ста­т­тя — Бур­ла­цько­го).

Остан­нім часом мене часто пита­ють, що ж я, вре­шті-решт, думаю про те, що від­бу­ва­є­ться в кра­ї­ні, почи­на­ю­чи з осе­ні. Не ска­жу, що, але думаю бага­то, і якщо зва­жу­ся, то напи­шу.

Мітки: ,

Про­чи­тав кни­гу Воло­ди­ми­ра Кор­ні­ло­ва «Доне­цко-Кри­во­рож­ская респу­бли­ка: Рас­стре­лян­ная мечта». Зда­є­ться, акту­аль­на як ніко­ли. Реко­мен­дую.

Мітки: ,

Про­чи­тав «ЦРУ про­тив СССР» Яков­лє­ва. Отруй­на кни­га, аж капає, а тхне залі­зною андро­пів­ською агі­ткою. Зре­штою, інфор­ма­цію для роз­ду­мів вона, зві­сно, дає, але над­то вже одно­бо­ко висві­тле­но пита­н­ня.

Ну і від нічо­го­не­ро­бі­н­ня почав чита­ти Пастер­на­ка «Доктор Жива­го». Поки нічо­го не можу ска­за­ти, ще не в’їхав.

Мітки: