Новорічний концерт у Віденській філармонії

Тра­ди­цій­но, почи­на­є­мо новий рік хоро­шою музи­кою.

(це відео з ютуб­чи­ка будуть пері­о­ди­чно вида­ля­ти, гаран­тую)

UPDATE 1: уже вида­ли­ли, тому поки зали­шаю аудіо­вер­сію.

UPDATE 2: дубль два.

UPDATE 3: повер­таю аудіо­вер­сію.

UPDATE 4: аудіо­вер­сію теж вида­ли­ли, вста­вив чер­го­ве відео.

Про класичну музику

Сим­фо­ні­чний оркестр Віден­ської філар­мо­нії у п’я­тни­цю, 29-го числа, був у гостях у Бра­ти­сла­ві і давав кон­церт у Сло­ва­цькій філар­мо­нії в рам­ках музи­чно­го фести­ва­лю. Гра­ли Гай­дна, Брам­са і Бар­то­ка, а дири­гу­вав такий собі індус на йме­н­ня Зубін Мета, яко­му, як вияви­ло­ся, уже 81 рік. У 2007-му році він керу­вав тра­ди­цій­ним ново­рі­чним кон­цер­том у Від­ні. І у 2015-му. І ще кіль­ка разів до того.

При­клад його робо­ти:

На цьо­му відео він наба­га­то живі­ший, ніж зараз. Роки беруть своє. Зате він (я або цьо­го рані­ше не помі­чав, або він і прав­да пер­ший такий дири­гент на моїй пам’я­ті) вів тво­ри без пар­ти­ту­ри на пюпі­трі перед очи­ма, як і на відео вище.

На біс зігра­ли Віден­ський вальс, до речі.

Їзди­ти на кон­цер­ти у Бра­ти­сла­ву дово­лі зру­чно. Виїжджа­єш десь о 16:30, за пів­то­ри годи­ни там, гуля­єш пів­го­ди­ни містом, потім дві годи­ни кон­церт, і назад або остан­нім угор­ським потя­гом, або флі­кс­бу­сом. І вдо­ма ще до пер­шої ночі.

Сло­ва­цька філар­мо­нія сим­па­ти­чна і зсе­ре­ди­ни, і ззов­ні. Бага­то люстр, позо­ло­ти, оцьо­го всьо­го, бабу­сі-діду­сі наря­джа­ю­ться у пла­т­тя-фра­ки. Мо́лоді мало (на від­мі­ну від Киє­ва, напри­клад). Зву­ча­н­ня, як на мене, пла­ску­ва­те, зал — пря­мо­ку­тник без колон, хоча дово­лі об’єм­ний, зі скру­гле­ної сте­лею. Місце я собі взяв хоро­ше, вла­сне, як зав­жди — сере­дні ряди тро­хи злі­ва, нав­про­ти пер­шої скри­пки, але не так близь­ко до сце­ни, щоб мота­ти голо­вою туди-сюди. Тому зву­ча­н­ня, думаю, оці­нив пра­виль­но.

На вхо­ді дів­чи­на, яка роз­да­ва­ла про­грам­ки, не визна­ла в мені поці­но­ву­ва­ча, і сама про­грам­ку не дала. Дове­ло­ся про­си­ти. Зате з цієї про­грам­ки тепер знаю, що після Ново­го року у Відень при­їде Дуда­мель, і я от тепер думаю, що можна було б і собі з’їзди­ти.

А ось і альбом

Не знаю, зві­сно, як дов­го про­три­ма­є­ться це поси­ла­н­ня. Спо­ді­ва­ю­ся, що ці хло­пці і дів­ча­та мен­ші копі­ра­сти за тих, хто вида­ляв ново­рі­чні сим­фо­ні­чні кон­цер­ти.

Аль­бом хоро­ший, щоправ­да, я чекав тро­хи іншо­го, але, все ж, маю для себе заува­жи­ти, що це метал, а не рок. Я хотів рок, мабуть :). Вийшло все одно при­стой­но.

Що радує, тут засві­ти­ла­ся сво­їм чарів­ним голо­сом Alina Lesnik, про яку я вже писав.

UPDATE: ага, копі­ра­сти вида­ли­ли аль­бом. Ну і ладно.

UPDATE 2: бороть­ба три­ває.