між літерами
Дочитав я нарешті цю книжку. Знову достоєвські соплі, вбивства, похорони, пафос (пафосом книжку закінчувати — це щось неймовірно тупе), купа релігійної фігні, яка виглядає надто неприродно приліпленою etc etc etc. За Достоєвського більше ні-ні, ну його нафіг.
У ніч на 27-ме число повернувся зі Львова, куди їздив із компанією товаришів на машині. Відбули там якраз державні свята.
Розповідь із фотками буде трохи пізніше, як з’явиться час і бажання взятися за їх обробку (хоча їх, насправді, мало — я майже не фотографував). Наперед можу сказати, що у Львові мені сподобалося, і хотілося б туди ще повернутися.
P.S. Таки почав читати нову книжку — «Братья Карамазовы».
Дочитав «Бесы» Достоєвського. Не подобається він мені, цей Федір Михайлович, ну ніяк. Може, ще щось його прочитати?
А взагалі треба поки перестати вишукувати нові книги, бо лежать недочитані старі. Тих же Оліферів, про того ж Хрущова. А потім братися ще за щось, поки не знаю за що.
Книжку Сократа Платонова «После коммунизма» дочитав. Після першої третини вона пішла набагато легше, ніж спочатку, тому далі приносила виключно задоволення. Рекомендується хоча б для загального розвитку.
Далі будуть «Бесы».
Прочитав Набокова «Камера обскура». Набоков мені пішов набагато легше й веселіше, аніж Достоєвський, але все одно наступним твором буде «Анна Каренина»…