Позначка: велодень

Учорашній велодень був прикольний, але дуже мокрий (дощ декому не дав доїхати до ПДН) і дуже короткий (траса дефіле складалася всього з кількох коротеньких вулиць, ну дууууже мало). Загалом вийшло трохи менше 29 кілометрів.

Замінив усі лампи розжарювання, які ще лишалися, на OSRAM’івські економки холодного кольору. Також замінив економки теплого кольору, бо від теплого кольору взагалі в мене очі вилазять. Тепер усюди однакова колірна температура (4100 кельвінів, плюс-мінус) за виключенням робочого місця (на робочому місці 6500 кельвінів, це такий собі холодний білий аж із голубуватим відтінком, для моїх очей якраз).

Ще з’явилася кольорова прасувальна дошка, яка різко контрастує з радянською праскою 88-го року випуску.

Ну і виникло питання — а куди з мережі Плато поділося ECCO? Чи тепер треба його купувати тільки в Інтертопі, переплачуючи фіг зна скільки незрозуміло за що?

26-го травня цього року в Києві пройшов традиційний велодень. На жаль, мені не вдалося на нього потрапити на двох колесах із цілком, я так сподіваюся, об’єктивної причини, але ніщо не завадило взяти фотоапарат і піти пофотографувати це дійство на своїх двох.

У не такому вже й невеличкому фотозвіті зафіксовано майже все: портрети, якими я нагло зловживав, «залізні коні» різних мастей, момент старту, музи́ки й навіть молодята, яким, здається, вдалося знайти оригінальний спосіб відсвяткувати своє свято на двох (тим не менше, «гірко» їм кричала вся Європейська площа).

Ех, я б теж хотів.