Мітки: буденне

Після того, як я пере­став чита­ти Коре­спон­дент, моє само­по­чу­т­тя ста­ло наба­га­то кра­ще. Зараз нови­ни читаю на РБК.

А де їх чита­є­те ви?

P. S. Наре­шті зібрав доку­пи всі потрі­бні мені офлай­но­ві слов­ни­ки англій­ської, росій­ської й укра­їн­ської мови. Тепер не тре­ба кожно­го разу ліз­ти на Муль­ти­тран.

Мітки:

У пар­ку жити кла­сно. Тут тобі й від­но­сна тиша, й чисте пові­тря, а запа­хи які після дощу… І це все в Киє­ві.

Однак про тишу.

Пері­о­ди­чно, кіль­ка разів на вечір і май­же щове­чо­ра, під вікном потой­бі­чним голо­сом кри­чить кіт. Мря­я­я­я­я­я­яв!!! І потім зати­хає.

А ще без­си­стем­но, кіль­ка разів на день у най­не­спо­ді­ва­ні­ші момен­ти між дере­ва­ми з’являється якийсь даун (пев­но, у ньо­го і прав­да син­дром) і кри­чить «Иии­а­а­а­аа! Ииии­а­а­аа!»

Мені зда­є­ться, ці два суб’єкти якось між собою пов’язані. Або пер­ший їсть дру­го­го, або дру­гий повіль­но ріже пер­шо­го.

Жаль, нет ружья ©.

Мітки: ,

Зда­вав сьо­го­дні про­пуск і клю­чі в гур­то­жи­тку. Заві­ду­вач:

— Ти ж при­ходь у гості.
— Зна­є­те… — І засмі­яв­ся.
— Що, нема бажа­н­ня?
— Совєр­шен­но.

Та вони зну­ща­ю­ться.

Мітки: ,

— 18 є?
— O_o Ну хіба не видно (щасли­ва, але тро­хи задов­ба­на й него­ле­на мор­да — p.f.)?

Мов­чки від­став­ляє моє Жигу­лів­ське роз­лив­не виро­бни­цтва «Пив­за­во­ду на Подо­лі» вбік. Дістаю своє водій­ське посвід­че­н­ня:

— 23 (гор­до)!

Мов­чки про­би­ває мені моє Жигу­лів­ське.

— Ні, ну прав­да, хіба не схо­же?
— Нє‑а.
— Тоді не поду­май­те, але мені це справ­ді при­єм­но щора­зу чути.

Я про­сто пищу від задо­во­ле­н­ня, коли таке ста­є­ться. І точно тепер знаю, наві­що мені водій­ське.

Мітки: ,

Сьо­го­дні ваш покір­ний слу­га став магі­стром теле­ко­му­ні­ка­цій, із чим я його й вітаю.

Учо­ра прин­тер, який п’ять років дру­ку­вав мені всю інсти­тут­ську лабу­ду, здох перед тим, як я схо­тів надру­ку­ва­ти текс­ту висту­пу.

А сьо­го­дні пові­до­ми­ли, що гаря­чу воду від­клю­ча­ють на два тижні.

Я люблю тебя, жизнь, что само по себе и не ново.

Мітки:

Закін­чив чита­ти «На суше и на море» за 1970‑й рік. Кла­сна книж­ка. Коли закін­чу­вав, на очі попа­ло­ся ого­ло­ше­н­ня про те, що вийшла кни­га Сас­скін­да «Битва при чёр­ной дыре». Тут же її й замо­вив собі, тепер читаю. Поки що дуже подо­ба­є­ться. Хто не в кур­сі — у ній роз­по­від­а­є­ться про суча­сну кон­це­пцію сві­ту очи­ма фізи­ків на паль­цях.

Пере­во­джу пошту на свій сер­вер і на свій домен. Хочу змен­ши­ти зале­жність від Гугла до міні­му­му. Під­няв-таки postfixadmin, він наба­га­то зру­чні­ший, аніж реда­гу­ва­н­ня бази вру­чну, і це попри те, що пошто­ві мас­шта­би в мене мізер­ні. Зао­дно розі­брав­ся із sieve, а також філь­тру­ва­н­ням спа­му й віру­сні за допо­мо­гою Amavis. Остан­ній, прав­да, в себе ще не при­кру­тив, але клі­єн­там, яких обслу­го­вую на робо­ті, вже :).

Адре­са моєї еле­ктрон­ної пошто­вої скринь­ки ось: oleksandr@natalenko.name. Набі­гай­те, спа­ме­ри.

Також у най­ближ­чих пла­нах пере­не­сти всі вір­ші з літе­ра­тур­но­го під­сай­ту в цей блог, виді­лив­ши їм окре­мі кате­го­рії.

Зно­ву пиль­но роз­див­ля­ю­ся, який вело­си­пед узя­ти ближ­че до літа або влі­тку. Я хочу в Киє­ві мати свій дво­ко­лі­сний транс­порт для сво­го ж задо­во­ле­н­ня. Хочу щось типу тако­го або тако­го, але це тіль­ки при­бли­зно. Точну модель важ­ко вибра­ти, бо я ні в чому, крім «Укра­ї­ни», не роз­би­ра­ю­ся :(.

Дове­ло­ся пере­в­ста­но­ви­ти систе­му. Похє­рив дома­шній роз­діл після необе­ре­жних рухів з cifs і fscache. Вре­шті, я знав, що такий гран­діо­зний пиріг, який я наго­ро­див у себе на ноу­ті (lvm+dm-crypt+enhanceio), колись роз­па­де­ться, і пита­н­ня тіль­ки в часі. На щастя, я розум­ний адмін, і в мене зав­жди є сві­жий бекап. Зате тепер систе­ма пов­ні­стю сто­їть на SSD, а на HDD зали­шив тіль­ки /boot і роз­діл FAT для UEFI (такі осо­бли­во­сті ноу­та). Ну і, зві­сно, розі­брав­ся з UEFI. У пла­нах замі­ни­ти HDD на SSD (так, тоді в мене буде два SSD 😛).

На вихі­дних хочу при­го­ту­ва­ти сма­же­ну рибу з ово­ча­ми. Зда­є­ться, я зро­зу­мів, чому попе­ре­дні спро­би під­сма­жи­ти рибу зазна­ли нев­да­чі. Клю­чо­ве сло­во — «пані­ру­ва­н­ня».

На робо­ті все більш-менш спо­кій­но. Масо­во побо­рюю сер­ве­ри й голо­со­ву теле­фо­нію.

А ще я біль­ше не моде­рую ЛОР.

Мітки: , ,

Оно­вив пам’ять сво­го ноут­бу­ка до 16 Гб. Тепер її виста­чить ой як на дов­го і ой як на бага­то. У пла­нах ще поста­ви­ти SSD, якраз є віль­ний роз’єм під ньо­го. Ско­ро, думаю, збе­ру­ся з дум­ка­ми.

Про­дов­жив чита­ти збір­ку роз­по­від­ей про подо­ро­жі, при­го­ди й фан­та­сти­ку «На суше и на море». Дуже які­сна худо­жня літе­ра­ту­ра радян­сько­го часу.

Подав п’ять порт­ре­тних фото­гра­фій на один кон­курс, якщо прой­ду, напи­шу більш деталь­но.

У будні пра­цюю, на вихі­дних пишу диплом. Усе як зав­жди.

Сьо­го­дні­шній робо­чий момент:

Робоче

Мітки: , ,

Від­чу­ва­є­ться, що з робо­тою віль­но­го часу ста­ло мен­ше, але ж так і заду­му­ва­ло­ся — через нічо­го­не­ро­бі­н­ня. Поки дають бави­ти­ся з різни­ми ціка­ви­ми шту­ка­ми — асте­рі­ска­ми, GSM-шлю­за­ми тощо. Рути­на, зазви­чай, не така ціка­ва (пере­ін­ста­ля­ції мако­сі чи ж пер­фо­ру­ва­н­ня стін для коро­бів під виту­ху), але, вре­шті-решт, гріх жалі­ти­ся.

Почав чита­ти Сер­гія Хру­що­ва «Рожде­ние сверх­дер­жа­вы. Кни­га об отце». Наля­гаю на ста­рі запа­си книг, пора дочи­ту­ва­ти все те, що нако­пи­чи­ло­ся за кіль­ка остан­ніх років.

Під­стриг­ся (якщо це когось ціка­вить) — упер­ше за сім років ножи­ця­ми. Щоб не занад­то коро­тко вийшло.

Вихі­дні пла­ную вби­ти на диплом і ще дещо, про що роз­ка­жу, імо­вір­но, потім, якщо вийде.

Мітки: , ,

Поза­вчо­ра ходив на кон­церт сим­фо­ні­чної музи­ки. До нас при­їжджа­ла Кете­ван Чхар­ті­шві­лі, мила гру­зин­ська піа­ніс­тка, яка зігра­ла з орке­стром 23‑й кон­церт ля мажор Моцар­та в трьох части­нах. Гар­но зігра­ла, потім ще вийшла на біс, при­чо­му якраз «на біс» було ще кра­ще — паль­ці біга­ли по кла­ві­шам швид­ше, ніж я дру­кую на ноу­ті. Чудо­ва техні­ка, як на мене.

Після завер­ше­н­ня дру­го­го від­ді­лу Дядю­ра ще зіграв дві неза­пла­но­ва­ні ком­по­зи­ції. Вечір видав­ся досить вда­лим.

До речі, у пер­шо­му від­ді­лі десь ряду так на 12-му чи й далі сидів Кофман. При­йшов собі такий у джин­сах, сів і слу­хав. Не бачив я ще тако­го.

Як вер­тав­ся після кон­цер­ту, то змерз, тому вчо­ра поїхав на Петрів­ку уте­пли­ти­ся — купив шапку, шарф і рука­ви­чки. Щоб осо­бли­во не пари­ти­ся, що купу­ва­ти, взяв із собою Аню. Дів­ча­там видні­ше, який одяг кра­ще :).

А сьо­го­дні надво­рі весна — +14°C. Після вчо­ра­шньо­го аж жар­ко.

P.S. Про­го­ло­су­вав. На моїй діль­ни­ці все було спо­кій­но.

Мітки: ,

Завер­шив вірш, який не вда­ва­ло­ся допи­са­ти цілий місяць. Важ­ко ска­за­ти, чи вийшов він вда­лим, але вийшов. За осно­ву взя­то реаль­ні події, місця, люди і яви­ща.

Київ став нестер­пно пухна­стим — линя­ють топо­лі. Вигріб сьо­го­дні з кім­на­ти купу тако­го добра, і це, підо­зрюю, тіль­ки поча­ток.

Мітки: ,