Мітки: буденне

Жит­тя зухва­ло під­но­сить хитрі та дрі­бні неспо­ді­ван­ки, але про це колись потім, може за кіль­ка тисяч років.

Наре­шті закін­чив диви­ти­ся сері­ал за моти­ва­ми кни­ги Вуд­ха­у­за «Дживс і Вустер». Кни­гу мені реко­мен­ду­ва­ла одна добра зна­йо­ма, але зва­жа­ю­чи на і так задов­гий пото­чний спи­сок книг, я вири­шів поди­ви­ти­ся при­бли­зну екра­ні­за­цію поча­тку 90‑х років. Сері­ал сам по собі милий і невин­ний, із тон­ким англій­ським гумо­ром, але 4‑й сезон був явно зай­вим, оскіль­ки пішли неці­ка­ві повто­ри схо­жих сюже­тів. Це тро­хи зіпсу­ва­ло загаль­не вра­же­н­ня. Кни­гу не читав, але, думаю, у ній тако­го нема.

Допи­сую скри­пто­ва­ну обгор­тку над iproute2 для про­сто­го й розум­но­го шей­пін­га тра­фі­ку на само­ро­бних ліну­ко­вих мар­шру­ти­за­то­рах. Може, ско­ро поді­лю­ся. Пара­лель­но йде один ціка­вий сішний про­ект IP-теле­фо­нії, але про це, мабуть, також потім, бо тре­ба добря­че тесту­ва­ти й вили­зу­ва­ти код.

У чер­не­тках лежить гото­ве попов­не­н­ня збір­ки «Сон­це». Також ско­ро викла­ду.

Мітки: ,

Воду гаря­чу дали. Аж не віри­ться, ха-ха.

Від­пус­тка дво­ти­жне­ва мину­ла ще тиждень тому. Зві­сно, це не зна­чить, що я хоч якось від­по­чив. Час­тко­во дове­ло­ся вирі­шу­ва­ти сімей­ні пита­н­ня, час­тко­во — свої. Про остан­ні, спо­ді­ва­ю­ся, тро­хи зго­дом змо­жу роз­ка­за­ти.

Узяв собі нор­маль­ний сті­лець-крі­сло, тепер шия і спи­на почу­ва­ти­муть себе нор­маль­но, а то радян­ська табу­рє­тка тро­хи вже задов­ба­ла.

Вікна, наре­шті, заві­сив роле­та­ми типу «день-ніч», а ще поста­вив москі­тки. Тепер циві­лі­зо­ва­но можу закри­ва­ти­ся від сон­ця і від сусі­дів нав­про­ти =).

Почав новий малень­кий дома­шній про­ект під назвою fastpwd. Це така шту­ка, яка може гене­ру­ва­ти з одно­го май­стер-паро­ля купу різних паро­лів до різних сай­тів, при цьо­му ніде їх не збе­рі­га­ю­чи. Хоро­шу ідею під­ка­за­ли на Хабрі, а я для себе ще й Qt із C++ під­тя­гну. Про­гра­ма вже про­хо­дить успі­шні бойо­ві випро­бу­ва­н­ня в мене. Зби­рав я її і під OS X. Якщо комусь тре­ба, можу спро­бу­ва­ти збра­ти бінар­ник під він­ду. Код крос-пла­тфор­мо­вий.

pf-kernel також успі­шно пиля­є­ться, і годи­ну тому був сві­жий реліз.

P.S. Щорі­чної кон­фе­рен­ції OSDN у цьо­му році не буде :(. І неві­до­мо, чи буде вона тепер вза­га­лі ще колись.

Мітки:

Про­дав свою ста­ру зимо­ву кур­тку. Я б, зві­сно, не писав про це, але над­то незви­чним виявив­ся поку­пець: інте­лі­ген­тний чолов’яга з дуже гар­ною укра­їн­ською мовою. Як з’ясувалося пізні­ше, цим поку­пцем був Роман Вере­тель­ник, письмен­ник, про­фе­сор сла­ві­сти­ки й літе­ра­ту­ро­зна­вець. Зда­є­ться, це тре­тя люди­на з Вікі­пе­дії, якій я поти­снув руку :). Він мені ска­зав, що кур­тка поїде в Кар­па­ти на якісь зйом­ки. Я от думаю, чи не в рекві­зит вона піде. Раптом ще на екра­ні з’явиться.

А ще за актив­но­го спри­я­н­ня двох чудо­вих людей я покле­їв шпа­ле­ри, і тепер кім­на­та вигля­дає оша­тні­ше. Зали­ша­ю­ться плін­ту­си й роле­ти. Ну й вели­ко­га­ба­ри­тні меблі, зві­сно, бо тут так і сто­їть один стіл і роз­кла­дне крі­сло.

Мітки: ,

Учо­ра­шній вело­день був при­коль­ний, але дуже мок­рий (дощ деко­му не дав доїха­ти до ПДН) і дуже коро­ткий (тра­са дефі­ле скла­да­ла­ся всьо­го з кіль­кох коро­тень­ких вулиць, ну дуу­у­у­же мало). Зага­лом вийшло тро­хи мен­ше 29 кіло­ме­трів.

Замі­нив усі лам­пи роз­жа­рю­ва­н­ня, які ще лиша­ли­ся, на OSRAM'івські еко­ном­ки холо­дно­го кольо­ру. Також замі­нив еко­ном­ки тепло­го кольо­ру, бо від тепло­го кольо­ру вза­га­лі в мене очі вила­зять. Тепер усю­ди одна­ко­ва колір­на тем­пе­ра­ту­ра (4100 кель­ві­нів, плюс-мінус) за виклю­че­н­ням робо­чо­го місця (на робо­чо­му місці 6500 кель­ві­нів, це такий собі холо­дний білий аж із голу­бу­ва­тим від­тін­ком, для моїх очей якраз).

Ще з’явилася кольо­ро­ва пра­су­валь­на дошка, яка різ­ко кон­тра­стує з радян­ською пра­скою 88-го року випу­ску.

Ну і вини­кло пита­н­ня — а куди з мере­жі Пла­то поді­ло­ся ECCO? Чи тепер тре­ба його купу­ва­ти тіль­ки в Інтер­то­пі, пере­пла­чу­ю­чи фіг зна скіль­ки незро­зумі­ло за що?

Мітки: , ,

Дочи­тав Юлі­а­на Сємьо­но­ва, те, що в мене було. Рані­ше осво­їв «Сем­над­цать мгно­ве­ний весны» і «При­ка­за­но выжить» (пер­ший том кни­ги «Пози­ция»), а оце за остан­ні кіль­ка міся­ців зал­пом про­чи­тав дру­гий і тре­тій том («Экспан­сия»), плюс «Испан­ский вари­ант» і «Аль­тер­на­ти­ва» окре­мою кни­гою.

Ціка­во.

Почав рити­ся в непро­чи­та­но­му, то вияви­ло­ся, що зали­шив­ся лише один том радян­ської фан­та­сти­ки за 1966‑й рік, а також попу­ляр­на хімія у двох томах. Пев­но, ско­ро зно­ву загля­ну на ого­ньок у «Букі­ніст», тіль­ки поки не знаю, по що.

Час­тко­во оно­вив пор­тфо­ліо фото­гра­фій, але це ще не все, бо лежить напів­ро­зі­бра­ний аль­бом із бота­ні­чно­го саду. При­найм­ні, поло­ви­ну фоток я вже почи­стив, а ще скле­їв одну пано­ра­му.

У субо­ту вело­день.

Мітки: , ,

По робо­ті дві­чі сьо­го­дні був на Май­да­ні. Усе спо­кій­но, людей бага­то, бари­ка­ди виро­сли до неймо­вір­них роз­мі­рів і як зав­жди ваблять тури­стів, які залюб­ки на них зала­зять і фото­гра­фу­ю­ться на теле­фон.

У ноу­ті позба­вив­ся жорс­тко­го диска, замі­нив­ши його на SSD. Тепер у мене в ноу­ті їх аж два. Ста­ло наба­га­то тихі­ше, і зни­кла вібра­ція від сігей­то­во­го шпін­де­ля, що най­го­лов­ні­ше. Тепер можна на новий SSD поти­хень­ку пере­но­си­ти систе­му роз­діл за роз­ді­лом, а ста­рий вико­ри­сто­ву­ва­ти для вір­ту­а­лок і муль­ти­ме­діа.

Учо­ра зран­ку бачив як біля цир­ку виван­та­жу­ва­ли сло­нів. Вони вихо­ди­ли пря­мо з трей­ле­ра сво­їм ходом, і це якось кон­тра­сту­ва­ло із засні­же­ним Киє­вом. Люди були в захва­ті і також масо­во фото­гра­фу­ва­ли.

Мітки:

Зда­є­ться, таки поча­ло­ся. Не холо­дно, не жар­ко, тихо-зати­шно, більш-менш сухо й по-осін­ньо­му заспо­кій­ли­во. Зелень ще пере­ва­жно на місці, дів­ча­та ще не заку­та­ли­ся пов­ні­стю, а день не настіль­ки коро­ткий, щоб не можна було щось всти­гну­ти зро­би­ти. Сло­вом, улю­бле­на пора. Мабуть, так для всіх вере­сне­вих.

Дочи­тав "Гре­че­ское сокро­ви­ще" Ірвін­га Сто­у­на, кни­гу, яку мені хло­пці-сока­мер­ни­ки пода­ру­ва­ли ледь не рік тому. Ціка­ва, реко­мен­дую, пере­ка­зу­ва­ти зміст, зві­сно, не буду, про­сто тихень­ко пора­джу.

Поди­вив­ся бага­то­се­рій­ний фільм про Кур­ську битву, сьо­го­рі­чно­го випу­ску. Якби не моло­день­кі хло­пчи­ки а‑ля "я сту­дент теа­траль­но­го вузу", які чита­ли сол­дат­ські моно­ло­ги, було б уза­га­лі нор­маль­но. А так про­сто які­сна доку­мен­тал­ка, тому раджу.

Ну й ще обза­вів­ся новим інстру­мен­том. Lenovo P780, смар­том, на який я пускав слюнь­ки із само­го анон­су. І тепер він офі­цій­но про­да­є­ться в нас. Поки дуже задо­во­ле­ний, хоча після мого Вайлд­фа­є­ра пер­шо­го випу­ску він про­сто гігант­ський. Ну і, уре­шті, тре­ба ж оно­ви­ти­ся якось, а то за три роки смар­тфо­но­бу­ду­ва­н­ня дуже про­су­ну­ло­ся впе­ред. Цей запис, до речі, зро­бле­ний із ньо­го.

А в субо­ту на мене чекає KyivBSD і Рахма­ні­нов.

Мітки: , , , , , ,

— Ска­жи­те, вы муча­е­тесь от оди­но­че­ства?
— Что вы, доктор, я им насла­жда­юсь!

Осінь бере своє. Роз­пу­сти­ла соло­ні дощо­ві нюні й ридає пря­мо під ноги, аж хлю­пає. А ми собі спо­кій­но гне­мо свою лінію, кори­гу­ю­чи обста­ви­ни й від­но­си­ни, як би це негу­ман­но не зву­ча­ло. Буває вся­ке.

Наре­шті, вида­лив пов­ні­стю свій облі­ко­вий запис зі Скай­па. Для цьо­го потрі­бно було в чати­ку пере­го­во­ри­ти з під­трим­кою й від­по­ві­сти на кіль­ка питань. Нага­дую, що я, як і зав­жди, досту­пний за сво­їм ста­рим номе­ром теле­фо­ну, Jabber'ом (кон­та­кти є на цій сто­рін­ці), мені можна писа­ти еле­ктрон­ні листи (адре­са на тій же сто­рін­ці), а ще в мене є SIP у SIPNET'і й Zadarma. Кому хоче­ться потрин­ді­ти голо­сом — пишіть, видам номе­ри осо­би­сто. Для гур­ма­нів є WhatsApp. Номер від­по­від­ає мобіль­но­му.

Спон­сор осін­ньої інфор­ма­цій­ної чис­тки — сопли­ва пого­да. Сопли­ва пого­да — зав­жди пого­да.

Мітки:

Сьо­го­дні, вре­шті, забрав крі­пле­н­ня для сво­го нена­гля­дно­го Wildfire. Шту­ка над­зви­чай­но кла­сна, я її від­ра­зу випро­бу­вав на 16-кіло­ме­тро­вій ділян­ці до сво­го коли­шньо­го гур­то­жи­тку й назад.

На Ондро­єд поста­вив вело­ком­по­вий софт Move!, який щой­но чомусь від­мо­вив­ся мені пока­за­ти запи­са­ний трек. Ой. А Strava на Wildfire не пра­цює. Ну й ладно. Може, зна­йду ще щось кори­сне. При­найм­ні, тепер знаю свою швид­кість, і то добре. Сьо­го­дні роз­га­няв­ся до 35 км/год.

А ще сьо­го­дні забрав випу­скний фото­аль­бом.

Мітки: , ,

Сьо­го­дні, 26-го числа, наш день. І як зав­жди на свої вла­сні свя­та мені дове­де­ться най­біль­ше пра­цю­ва­ти, а, може, ще й навіть на вихі­дних.

Ура, блін.

Мітки: , ,