Крутий день! Нарешті стрівся з Анкою Лип’ятських вживу… Вона така… Непосидюча, говірка, із дзвінким-дзвінким голоском… Крутилася на кухні, як веретено, варила супчик, а я собі сьорбав чай :).

Затишна в них кімнатка. З євроремонтом, гуртожиток весь більш-менш охайний, куди вже там нашому (хоча я думав, у нас непоганий).

Коротше, круто :). Домовилися, що побачимся ще, запрошувала в гості. Прийду! Іра теж начебто не проти сходити.

Мрії збуваються :-P.