Камер­ний JPEG з деяки­ми нехи­три­ми пере­дна­ла­шту­ва­н­ня­ми. Ягер аутен­ти­чний, купле­ний у бер­лін­сько­му Шьо­не­фель­ді, недо­пи­тий у бра­ти­слав­сько­му хосте­лі.

Мітки: ,

За Техно­ло­гі­чним пар­ком є при­ро­дна пам’ятка, Медла­не­цке копце. Це така неви­со­ка гора з куща­ми і дерев­ця­ми, з якої видно Кра­ло­во Поле, аеро­дром Медлан­ки, вла­сне Медлан­ки і всі­ля­кі зем­лі нав­ко­ло.

Це техно­парк:

На іншу сто­ро­ну — поля, також видно сусі­дню гору, Малу бабу. Там ліс, кіль­ка дже­рел, але поки нема зеле­ні, то нема чого туди йти. Добе­ру­ся тро­хи зго­дом.

З одні­єї з пано­рам вирі­зав свої офі­си, видно з чоти­рьох три будів­лі, я пра­цюю в тій, що яскра­во-чер­во­на і на задньо­му пла­ні спра­ва.

Ну а на схи­лах весна:

Назва кві­то­чки — сон.

І тепер кіль­ка слів про Fujifilm X‑T2 зі склом 16–55 f/2,8. Каме­ра чудо­ва. На ручних нала­шту­ва­н­нях зні­ма­ти одне задо­во­ле­н­ня. Скло різ­ке навіть на від­кри­тій діа­фра­гмі. RAW тягне­ться на ура (кві­то­чка якраз руця­ми обро­бле­на, пано­ра­ми — нє, лінь­ки, не моя спе­ці­а­лі­за­ція). Май­же одні плю­си. З міну­сів — увесь ком­плект дале­ко не нева­го­мий, але я знав, на що йду (тому купив окре­мо без­ба­та­рей­ну наклад­ку на руко­я­тку). Darktable не хаває сти­сне­ний RAW, дове­ло­ся зби­ра­ти із сир­ців RawTherapee. Кар­тки UHS-II, зда­є­ться, не дуже добре сумі­сні з кар­дрі­де­ром мого ноу­та, бо коли зли­ва­єш фотки, все бите. Але каме­ра вміє від­да­ва­ти оби­два сло­ти по USB, тому ніяких про­блем. Ще поди­вим­ся, скіль­ки воно від бата­рей­ки живе, поки що скла­дно оці­ни­ти.

Зага­лом, це не про­сто інстру­мент, це вєщчь.

Я задо­во­ле­ний. Тре­ба вчи­ти­ся зні­ма­ти і обро­бля­ти ланд­ша­фти. І зби­ра­ти гро­ші на 50–140 f/2,8.

Мітки: , ,

Мітки: ,

Це кру­то.

Мітки:

На цьо­му сві­ті є бага­то недо­ціль­них речей. Іно­ді вони дово­лі логі­чні, зва­жа­ю­чи на обста­ви­ни, і їх можна стер­пі­ти. Іно­ді вони бісять, аж через край хлю­пає.

Напри­клад, під­трим­ка C11 в ком­пі­ля­то­рах.

При­пу­сти­мо, я пишу код, який хоче ато­мар­ні ціло­чи­сель­ні опе­ра­ції. Що я роблю в GCC 6.3? ‑std=c11, #include <stdatomic.h> — і впе­ред, до atomic_size_t.

Що я роблю в CentOS, де GCC 4.8? Скри­плю, зві­сно, але додаю в CMake пере­вір­ку на цей хедер, і, якщо його нема, обгор­таю size_t spinlock'ом.

Що я роблю в ICC? По ідеї, те саме — попри те, що заде­кла­ро­ва­на під­трим­ка C11, ато­мар­них опе­ра­цій там нема.

Але stdatomic.h є.

Intel, what? Я, зві­сно, вдя­чний за те, що дру­гий рік кори­сту­ю­ся без­ко­штов­ною ліцен­зі­єю на ком­пі­ля­тор, який дає змо­гу роби­ти код наба­га­то кра­щим, але чому я маю дода­ва­ти ще пачку #ifdef'ів на __STDC_NO_ATOMICS__? Як можна декла­ру­ва­ти stdatomic.h без ато­мар­них типів?

Не люблю #ifdef'и. З ними будь-який код пере­тво­рю­є­ться на лапшу.

Мітки: , ,

Rspamd уже дав­нень­ко навчив­ся збе­рі­га­ти дані по ста­ти­сти­ці між рестар­та­ми, і от її нако­пи­чи­ло­ся стіль­ки, що роз­див­ля­ти­ся ста­ло ціка­во.

Спад чистих листів напри­кін­ці мину­ло­го року — це я від­пи­сав­ся від об’ємних роз­си­лок GlusterFS і Ceph. Добре видно те, як фільтр навча­є­ться — з часом ростуть обся­ги листів, які вики­да­ю­ться від­ра­зу, а також тих, які грей­лі­стя­ться чи помі­ча­ю­ться як імо­вір­ний спам. Для цьо­го, зві­сно, тре­ба тяга­ти листи з інбо­кса у ката­лог для спа­му.

Зараз в інбокс про­лі­зає мало що, листи помил­ко­во міти­ться спа­мом також дуже рід­ко. Не уяв­ляю, що б я робив без цієї систе­ми філь­тра­ції.

Мітки: ,

Дово­лі мило­ви­дна части­на міста. Точні­ше, хоча фор­маль­но воно ще Брно, але по суті це вже дале­кі око­ли­ці. Тут є усе для хоро­шої про­гу­лян­ки — пря­мий трам­вай, річка, гори і ліс.

На пра­во­му бере­зі Сві­та­ви — залі­зни­ця з кіль­ко­ма туне­ля­ми, дачні і не дуже дачні хатин­ки, на ліво­му — купа пішо­хо­дних мар­шру­тів, доріж­ка з асфаль­то­вим покри­т­тям, якою вже ганя­ють вело­си­пе­ди­сти, роле­ри і т. п., бо вчо­ра +18°C цьо­му дуже спри­я­ло, і навіть млин, прав­да, він на рекон­стру­кції. Ще там є каме­но­лом, якісь незро­зумі­лі зали­шки чи то вхо­дів у ката­ком­би, чи то в під­ва­ли, і дже­ре­ло. По кар­ті неда­ле­ко від залі­зни­чно­го мосту є руї­ни зам­ку, але туди я не під­ні­мав­ся.

Буде куди з’їздити як тіль­ки ста­не зеле­но.

А ще я тепер Software Maintenance Engineer.

Мітки: , , ,

The annual drawing for tickets to the Vienna Philharmonic New Year's Concerts has now been completed. We regret to inform you that your application was not among those selected. We are thus unable to offer you tickets to any of the three end of year concerts for 2017/18.

Піду та вто­плю­ся у річці гли­бо­кій.

Мітки: ,

Спо­ді­ва­ю­ся, мої очі колись ска­жуть за це «спа­си­бі».

631‑й PocketBook. «Тихий Дон» уже дочи­ту­ва­ти­му на ньо­му.

Мітки:

Зимо­ва бер­лін­ська агло­ме­ра­ція тури­сти­чно дово­лі нудна. Ста­туї загор­ну­ті у шпа­ків­ні, будів­лі — в буді­вель­ні ліси, асфальт роз­ко­па­ний під метро, а холо­дний вітер уздовж Шпрее пере­га­няє смі­т­тя­чко під зали­шка­ми Бер­лін­ської сті­ни.
Read More »

Мітки: , , , ,