«Шахерезаду» Римського-Корсакова симфонічний оркестр учора зіграв просто чудово. Мені сподобалося, я задоволений.

А ще мені відписав гурт Cats Park. Я попросив у них текст оцієї пісні, і мені його прислали:

Face The Future

Time to come around
things have changed
Time to come around
things have changed

I’m standing high i’ ve opened my heart wide
so i can put whole world inside
i can smell the freedom i’ll tell you what i see
there’s nothing else but wisdom will make your soul free

I think it’s time to face the future
you better be prepared
surely you’ ll find who ‘s really suit you
if you’ll choose to stay

Ну і ще одна новинка сезону — чергова дуетна роботи Аманди з мужиком в кєпкєКіске.

Є два кліпи:

І ввесь альбом:

https://www.youtube.com/watch?v=7H-hy70uf0w

Доволі приємно і якісно, але не настільки важко, щоб це було металом.

Дочитав мемуари радянського посла в Англії Майського «Воспоминания советского дипломата», а також книгу Трухановського «Уинстон Черчилль. Политическая биография». Узявся за Шимона Датнера «Преступления немецко-фашистского вермахта в отношении военнопленных во второй мировой войне». Паралельно дивлюся фільм Стоуна «Нерассказанная история США».

Сьогодні відкриття Французької весни на Софійській площі, обіцяють щось цікаве. Імовірно, варто піти попри обіцяний увечері сніг.

Частково відкрили код, написаний мною на роботі. Не знаю, кому він буде корисний, але в нас він використовується у внутрішніх розробках у продакшні. Принаймні, мені здається, що код доволі якісний. Попри його простоту й очевидність, треба ж було комусь його написати.

А наостанок залишу альбом Епідемії «Сокровище Энии».

Сонечка вам на ніч (не Дракулу ж перед сном слухати; хоча кому як).

Це та дівчинка на бек-вокалі у Бутусова. На її сайті є блюзові записи, але, чесно кажучи, мені більше подобається те, як вона співає високим голосом, а не низьким. Хоча що там говорити, діапазон у неї широкий, а вокал — доволі сильний.

А ще вона мені чимось сильно нагадує одну мою однокурсницю.

Туомас, WTF? Ти в курсі, що в тебе вийшов такий собі еко-альбом — легенький танцювальний поп-фольк-рок? Ти чому заставив Флор так по-простому співати? Чи тобі нагадати, на що вона здатна? Де ділася розміреність, усеосяжність, величність твоїх симфоній? Ти явно кудись спішив, а за тобою спішили гітари, ударні і, зрештою, увесь альбом. Чутно, звісно, що нема Юкки, але навіть його присутність нічого б не змінила. Ну, хіба трохи. А ще ти в одній пісні (Yours Is An Empty Hope) мав наглість повторити себе ж (див. вступ Dark Chest Of Wonders).

Зроби з цим щось, ти вже і так устиг відпочити протягом роботи над останніми двома альбомами. І вижени того мужика із сопілкою, вона вам не личить.

Твій шанувальник.

Був учора на концерті Симфоманії (це там де купа гарних дівчат на скрипках грають в основному кавери на рок/метал, а ще в них мегахаризматична барабанщиця, сонечко просто) і Містерії (а це там, де мімімішна дівчинка Іра солістка, може, ви її по іксфактору бачили).

Зверху це виглядало так:

W8teZqSYp2E

Уважний да знайде мене на фотці.

На концерті ще виступали Sunrise і Біла Вежа, але останню ми просто пропустили, а на перших потрапили тільки на останню пісню-кавер TNT (AC/DC).

Приклад Симфоманії: раз, два.

Приклад Містерії: раз, два.