Христина Соловій — Синя пісня
Почнемо новий рік золотим голосом.
між літерами
Почнемо новий рік золотим голосом.
Дивний гурт. Альбом — суцільний дезняк, і тільки одна вокально чиста пісня Анни, яку вони не постидалися виокремити у кліп.
Минулої суботи ходив на елітні музичні вечори камерної музики Євгенії Басалаєвої. Співав хор, грали на фортепіано, виступав симфонічний оркестр Національної радіокомпанії, звучав орган. Вийшло доволі симпатично, тільки кліп Білозір із проектора не вписався в живий виступ. Неанонсована молитва за Україну наприкінці також була ОК. У фойє тим часом експонувалися картини українських художників. Примітно, що на звороті картин був написаний номер телефону художника і ціна в баксах.
Цієї суботи ходив на виставу «Бери, люби, тікай» у Молодий театр. Надзвичайна річ, як виявилося, дуже раджу. Одне тільки питання після вистави залишилося — світло пропадало навмисно, чи так і треба було? Дуже вже вправно актори справилися з цією ситуацією, хоча саму виставу довелося на хвилину перервати.
Черговий шедевр від генія сучасного металу.
Dreams come true. Жаль, що вже без Авраменка, але голос усе одно чудовий.
…на ніч.
Боги зійшли на землю і дві години співали у прямому ефірі радіо.
Моя улюблена Мельница на радіо.
Із серії «як я міг не чути цього раніше?».