Obřany

У неді­лю я повто­рив свій похід Обр­жа­на­ми, тіль­ки цьо­го разу мені було лінь­ки йти дві­чі туди і назад тією ж доро­гою, тому я купив кви­ток на поїзд до Біло­ві­це-над-Сві­та­вою (дві зупин­ки S2, 13 крон, 10 хв їзди, сміх та й годі), а назад до Брна повер­тав­ся пішки понад річкою.
Чита­ти все ››

Мітки: , , , ,

Přírodní park Baba

Чеська топо­ні­мі­ка бага­та на чудні назви, і гора Мала Баба, на яку я ходив у субо­ту — не виклю­че­н­ня.


Чита­ти все ››

Мітки: , ,

Ještě více Medlánek

Тести витя­гу­ва­н­ня чого-небудь з RAW'ок.

Мітки: , ,

Тести продовжуються

Кра­ло­во Поле, вид з вікна:

Який же це кайф тягну­ти рав­ки з цієї каме­ри. JPEG, зві­сно, вихо­дить непо­га­ний також, але витра­тив­ши кіль­ка хви­лин, можна отри­ма­ти справ­жню кольо­ро­ву кра­су.

А це в полі біля аеро­дро­му на Медлан­ках:

Там уже зеле­ніє тра­ви­чка, а поза­ду мене літак злі­тає і тягне за собою пла­нер. І вза­га­лі, сьо­го­дні так тепло і соня­чно, що аж пра­цю­ва­ти не хоче­ться. Поне­ді­лок-вів­то­рок вихі­дний, а має бути дощ.

Фото­екс­пе­ри­мен­ти про­дов­жу­ю­ться. А задля біль­шої зру­чно­сті купив собі Wolffepack Capture. Дуже пра­кти­чна, забав­на і незви­чна шту­ка, поди­ві­ться фото-відео про них на сай­ті.

Мітки: , , , , , ,

Yummy

Камер­ний JPEG з деяки­ми нехи­три­ми пере­дна­ла­шту­ва­н­ня­ми. Ягер аутен­ти­чний, купле­ний у бер­лін­сько­му Шьо­не­фель­ді, недо­пи­тий у бра­ти­слав­сько­му хосте­лі.

Мітки: ,

Експрес-тест камери

За Техно­ло­гі­чним пар­ком є при­ро­дна пам’ятка, Медла­не­цке копце. Це така неви­со­ка гора з куща­ми і дерев­ця­ми, з якої видно Кра­ло­во Поле, аеро­дром Медлан­ки, вла­сне Медлан­ки і всі­ля­кі зем­лі нав­ко­ло.

Це техно­парк:

На іншу сто­ро­ну — поля, також видно сусі­дню гору, Малу бабу. Там ліс, кіль­ка дже­рел, але поки нема зеле­ні, то нема чого туди йти. Добе­ру­ся тро­хи зго­дом.

З одні­єї з пано­рам вирі­зав свої офі­си, видно з чоти­рьох три будів­лі, я пра­цюю в тій, що яскра­во-чер­во­на і на задньо­му пла­ні спра­ва.

Ну а на схи­лах весна:

Назва кві­то­чки — сон.

І тепер кіль­ка слів про Fujifilm X-T2 зі склом 16–55 f/2,8. Каме­ра чудо­ва. На ручних нала­шту­ва­н­нях зні­ма­ти одне задо­во­ле­н­ня. Скло різ­ке навіть на від­кри­тій діа­фра­гмі. RAW тягне­ться на ура (кві­то­чка якраз руця­ми обро­бле­на, пано­ра­ми — нє, лінь­ки, не моя спе­ці­а­лі­за­ція). Май­же одні плю­си. З міну­сів — увесь ком­плект дале­ко не нева­го­мий, але я знав, на що йду (тому купив окре­мо без­ба­та­рей­ну наклад­ку на руко­я­тку). Darktable не хаває сти­сне­ний RAW, дове­ло­ся зби­ра­ти із сир­ців RawTherapee. Кар­тки UHS-II, зда­є­ться, не дуже добре сумі­сні з кар­дрі­де­ром мого ноу­та, бо коли зли­ва­єш фотки, все бите. Але каме­ра вміє від­да­ва­ти оби­два сло­ти по USB, тому ніяких про­блем. Ще поди­вим­ся, скіль­ки воно від бата­рей­ки живе, поки що скла­дно оці­ни­ти.

Зага­лом, це не про­сто інстру­мент, це вєщчь.

Я задо­во­ле­ний. Тре­ба вчи­ти­ся зні­ма­ти і обро­бля­ти ланд­ша­фти. І зби­ра­ти гро­ші на 50–140 f/2,8.

Мітки: , ,

Mic check, mic check

Мітки: ,

Dalai Lama: Last Week Tonight with John Oliver

Це кру­то.

Мітки:

Про стандарти

На цьо­му сві­ті є бага­то недо­ціль­них речей. Іно­ді вони дово­лі логі­чні, зва­жа­ю­чи на обста­ви­ни, і їх можна стер­пі­ти. Іно­ді вони бісять, аж через край хлю­пає.

Напри­клад, під­трим­ка C11 в ком­пі­ля­то­рах.

При­пу­сти­мо, я пишу код, який хоче ато­мар­ні ціло­чи­сель­ні опе­ра­ції. Що я роблю в GCC 6.3? -std=c11, #include <stdatomic.h> — і впе­ред, до atomic_size_t.

Що я роблю в CentOS, де GCC 4.8? Скри­плю, зві­сно, але додаю в CMake пере­вір­ку на цей хедер, і, якщо його нема, обгор­таю size_t spinlock'ом.

Що я роблю в ICC? По ідеї, те саме — попри те, що заде­кла­ро­ва­на під­трим­ка C11, ато­мар­них опе­ра­цій там нема.

Але stdatomic.h є.

Intel, what? Я, зві­сно, вдя­чний за те, що дру­гий рік кори­сту­ю­ся без­ко­штов­ною ліцен­зі­єю на ком­пі­ля­тор, який дає змо­гу роби­ти код наба­га­то кра­щим, але чому я маю дода­ва­ти ще пачку #ifdef'ів на __STDC_NO_ATOMICS__? Як можна декла­ру­ва­ти stdatomic.h без ато­мар­них типів?

Не люблю #ifdef'и. З ними будь-який код пере­тво­рю­є­ться на лапшу.

Мітки: , ,

Цікаві досліди

Rspamd уже дав­нень­ко навчив­ся збе­рі­га­ти дані по ста­ти­сти­ці між рестар­та­ми, і от її нако­пи­чи­ло­ся стіль­ки, що роз­див­ля­ти­ся ста­ло ціка­во.

Спад чистих листів напри­кін­ці мину­ло­го року — це я від­пи­сав­ся від об’ємних роз­си­лок GlusterFS і Ceph. Добре видно те, як фільтр навча­є­ться — з часом ростуть обся­ги листів, які вики­да­ю­ться від­ра­зу, а також тих, які грей­лі­стя­ться чи помі­ча­ю­ться як імо­вір­ний спам. Для цьо­го, зві­сно, тре­ба тяга­ти листи з інбо­кса у ката­лог для спа­му.

Зараз в інбокс про­лі­зає мало що, листи помил­ко­во міти­ться спа­мом також дуже рід­ко. Не уяв­ляю, що б я робив без цієї систе­ми філь­тра­ції.

Мітки: ,
Top