Про business trip

Мюнхен пізньоосінній. Я поламав замочок на триклятій зимовій курточці, і тепер почуваюся не дуже комфортно. Центр Європи, стидоба. Ще й гребінець забув.

Перша подорож літаком. Регіональний економ схожий на автобус, тільки з тією різницею, що їде він над хмарами. У фільмах таких літаків не показують. Зате стюардеса доволі мила, нагадала мені одне дівча з подій майже десятирічної давнини.

Тим не менше, місцеве пшеничне на висоті, а шніцель, як завжди, величезний. Я не розумію от, невже ці європейці стільки жеруть?

Для відпочинку дістався надзвичайно милий, затишний і сучасний номер на третьому поверсі. Браво Red Hat, це цілком компенсує переліт :). Завтра ще спробуємо зацінити сніданок.

Далі презентації, екскурсії, паби. Я ж по роботі тут, а не аби чого.

Опубліковано в Записки Мітки: , ,

Про спонтанність

Усе-таки, відсутність кордонів — це надзвичайно. Відчуваєш себе дико, коли в’їжджаєш в Австрію (чеською — Rakousko, що дивно, поки не прочитаєш на Вікі, чому так) на швидкості 160 км/год.

І взагалі, зранку жуєш мюслі у Брні, потім обідаєш із Farcaller'ом у Відні, а вечеряєш знову у Брні — це ще більша дикість. Ніякого планування, просто щаслива оказія.

Кілька цікавих фактів для такого дикуна, як я:

  • квиток у 2-му класі на швидкісний поїзд типу українського Інтерсіті+ із Брна до Відня — 20 €, назад так само, їде півтори години, контроль документів на рівні «ага, бачу», вибір місця у вагоні вільний, людей мало, купити квиток можна онлайн і світити його зі смартфона, не роздруковуючи;
  • віденський вокзал — хай-течні хороми, брненському вокзалу має бути соромно прямо зараз;
  • у Відні багато людей неєвропейського вигляду, і це справді кидається у вічі, а одна з вайфайних точок доступу на вокзалі називається якось типу «free-refugee-camp», що якби натякає;
  • віденський метрополітен — четвертий (після харківського, київського і мінського), у якому я покатався, але він не такий гарний, хоча багатоповерхові станції з ліфтами вражають;
  • проїзний на день — щось близько 8 €, музей — 10 €, місцевий шніцель — 15 €;
  • усі так чи інакше знають англійську, будь то офіціант чи дівчина в гардеробі (shame on you, Česko!);
  • виставка японської еротики 18-го ст. — це не зовсім те, про що я думав, коли прокидався осіннім ранком;
  • і найголовніше — на тротуарах є недопалки, ніхто не ідеальний.

Звісно, за 6 годин (ще й коли дощить) щось хоч якось роздивитися дуже складно, та і не було в мене такої мети. Приїхав давній товариш з Ірландії, а місто на тлі зустрічі виглядало просто приємним додатком. Якщо цілеспрямовано їхати, то на кілька днів, і бути готовим витрачатися, бо там доволі дорого.

Опубліковано в Записки Мітки: , ,

Про латинизацію

Я просто залишу посилання на деякий скрипт тут, а нижче подам результат його роботи на прикладі одного відомого вірша Василя Симоненка.

Ty znaëš, şo ty — lŭdyna?
Ty znaëš pro ce čy ni?
Usmiška tvoӓ — ëdyna,
Muka tvoӓ — ëdyna,
Oči tvoï — odni.

Biŀše tebe ne bude.
Zavtra na cij zemli
Inši hodytymuṫ lŭdy,
Inši kohatymuṫ lŭdy —
Dobri, laskavi j zli.

Ṡogodni use dlă tebe —
Ozera, gaï, stepy.
I žyty spišyty treba,
Kohaty spišyty treba —
Glădy ž ne prospy!

Bo ty na zemli — lŭdyna,
I hočeš togo čy ni —
Usmiška tvoӓ — ëdyna,
Muka tvoӓ — ëdyna,
Oči tvoï — odni.

Опубліковано в Записки Мітки: ,

Про класику

Сучасні композитори переважною своєю більшістю за виключенням деяких окремих екземплярів не вміють писати музику для оркестрів. Ну от не вміють і все. Не музика це.

Нагадайте мені наступного разу не ходити на такі концерти. Ніколи такі походи хорошим не закінчувалися. Ні в Києві, ні в Брні.

ОК, оте виключення, про яке я згадав, було тільки раз. У Мінську.

Слухайте Моцарта.

P.S. Концертному залу філармонії у Брні не вистачає київського пафосу. Про звучання поки нічого не можу сказати, бо, очевидно, не було нічого якісного, на чому його можна було б перевірити. Стільці зручніші, бо спинка м’яка — оце поки всі враження :).

Опубліковано в Записки Мітки:

Wilsonův les

У західній частині Брна є ліс:

img-1476615089255-v
Читати все ››

Опубліковано в Записки Мітки: , ,

Replica

Маємо кавер на одну з моїх найулюбленіших пісень Сонати:

Опубліковано в Записки Мітки: , ,

Мельница на Своём радио

Ефір від 29.09.2016 р. Надзвичайно позитивний подарунок мені :).

Опубліковано в Записки Мітки: , , ,

На водосховищі

Є тут у зоні досяжності трамвая отака штука:

img-1475316474674-v
Читати все ››

Опубліковано в Записки Мітки: , , ,

Маск про Марс

Хотілося б зробити в цьому блозі посилання на цей пост років через 10 і написати щось про типу «от бачте, вийшло».

Опубліковано в Записки Мітки: , ,

Град Шпілберк

Побачити червоні дахи і померти. Mission completed.

Фотографував на коробку з-під сірників. Це під замком:

Сам замок у лівій третині фотографії на лінії горизонту:

Але пора переставати відчувати себе туристом :).

Опубліковано в Записки Мітки: , ,