Після того, як я пере­став чита­ти Коре­спон­дент, моє само­по­чу­т­тя ста­ло наба­га­то кра­ще. Зараз нови­ни читаю на РБК.

А де їх чита­є­те ви?

P. S. Наре­шті зібрав доку­пи всі потрі­бні мені офлай­но­ві слов­ни­ки англій­ської, росій­ської й укра­їн­ської мови. Тепер не тре­ба кожно­го разу ліз­ти на Муль­ти­тран.

Мітки:

У пар­ку жити кла­сно. Тут тобі й від­но­сна тиша, й чисте пові­тря, а запа­хи які після дощу… І це все в Киє­ві.

Однак про тишу.

Пері­о­ди­чно, кіль­ка разів на вечір і май­же щове­чо­ра, під вікном потой­бі­чним голо­сом кри­чить кіт. Мря­я­я­я­я­я­яв!!! І потім зати­хає.

А ще без­си­стем­но, кіль­ка разів на день у най­не­спо­ді­ва­ні­ші момен­ти між дере­ва­ми з’являється якийсь даун (пев­но, у ньо­го і прав­да син­дром) і кри­чить «Иии­а­а­а­аа! Ииии­а­а­аа!»

Мені зда­є­ться, ці два суб’єкти якось між собою пов’язані. Або пер­ший їсть дру­го­го, або дру­гий повіль­но ріже пер­шо­го.

Жаль, нет ружья ©.

Мітки: ,

Фотку в ман­тії із вру­че­н­ня дипло­мів я не пока­жу, бо вона жахли­ва. Нато­мість, пока­зую одну з фоток із фото­се­сії на випу­скний аль­бом.

graduates

Злі­ва напра­во: Макс, Люда, Ігор, Люда, ваш покір­ний слу­га, Люба, Денис, Юля, Діма.

Мітки: ,

Кажуть, що я соці­ал-демо­крат. Ось резуль­та­ти. Зві­сно, це не так дале­ко від прав­ди, але, пев­но, не вся прав­да.

Мітки:

Гор­шок біль­ше не з нами :(.

rjjrjr

Так нео­чі­ку­ва­но, тіль­ки сьо­го­дні на робо­ті фіга­чив під його пісні.

Ну і нехай ще тут буде шма­то­чок його чудо­во­го інтерв’ю:

Мітки: , ,

Не можу не роз­мі­сти­ти це поси­ла­н­ня в себе. Малень­ка цита­та:

Most websites treat "I like it" and "This is good" as the same thing, leading to most people on the Internet refusing to distinguish between "I don't like it" and "It's not good".

Мітки: ,

Внє­за­пно, мене витя­гну­ли на збо­ри люби­те­лів насто­лок у ПХ на Кон­тра­кто­вій. Точні­ше, внє­за­пно не те, що витя­гли, а те, що це мені, вре­шті-решт, спо­до­ба­ло­ся. Пер­ший досвід насто­лок у вигля­ді «Ман­чкі­на» десь рік тому мене геть зов­сім не вра­зив, але тут мене поса­ди­ли за «Ево­лю­цію», і все, начеб­то, вийшло. При­найм­ні, тут я хоча б зро­зу­мів пра­ви­ла :).

Якщо пан мати­ме час і натхне­н­ня, точні­ше, якщо натхне­н­ня мене зно­ву змо­же пове­сти із собою, спро­бую ще раз.

Мітки: , ,

Через дибіл­ку­ва­тість із сор­ту­ва­н­ням число­вих вер­сій арчев­ський repo-add вва­жає, що 3.9 нові­ше за 3.10. Ліку­є­ться це так:

repo-add pf-repo.db.tar.gz `find . -name "*.pkg.tar.xz" | sort -V`

З деб-паке­та­ми все про­сті­ше:

dpkg-scanpackages -m pf /dev/null | gzip -9c > pf/Packages.gz

Дов­го­три­ва­лі коман­ди, які тре­ба вико­ну­ва­ти у screen через ssh, запу­ска­ю­ться отак:

screen -U -d -m -S build-helper ./build-helper-worker.sh

Тут скрипт build-helper-worker.sh якраз і містить викли­ки через ssh. Напри­клад:

#!/usr/bin/env bash
 
ver="pf-3.10"
ssh arch /home/pf/build-helper-chrooter.sh $ver
ssh debian /home/pf/build-helper-chrooter.sh $ver
ssh ubuntu /home/pf/build-helper-chrooter.sh $ver

Скрипт build-helper-chrooter.sh — це вже шту­ка, яка запу­скає ком­пі­ля­цію в chroot'і:

#!/usr/bin/env bash
 
sudo chroot /home/pf/chroots/amd64 su pf -c "TERM=xterm /home/pf/build-helper-1.sh $1"
sudo chroot /home/pf/chroots/i686 su pf -c "TERM=xterm /home/pf/build-helper-1.sh $1"

А build-helper‑1.sh — скрипт, спе­ци­фі­чний для кожно­го chroot'а. Напри­клад:

#!/usr/bin/env bash
 
cd /home/pf/kernel/pf-kernel
rm *.xz
git pull
echo $1
git checkout $1
scripts/build-pf.sh arch

Це все малень­кі трю­ки із вла­сно­руч скле­па­ної білд-фер­ми для pf-kernel.

Мітки: , , ,

Уже не впер­ше в офіс до нас зару­лю­ють тор­го­ві аген­ти різних суші-барів, але цьо­го разу їх було аж троє, і всі як на під­бір моло­ді гар­ні дів­ча­та.

Спо­ча­тку вони ахну­ли від здо­ро­вен­но­го айМа­ка, який сто­їть у мене на робо­чо­му місці, а після слів «муж­чі­на, ви мнє нужни» поча­ли тиця­ти якісь букле­ти й гово­ри­ти, що в мене такі гар­ні очі.

Дове­ло­ся їх тер­мі­но­во вигна­ти з офі­су.

Якщо що, вони були з «Мура­ка­мі».

Мітки:

Любов не можна пере­тво­рю­ва­ти на само­ціль уже хоча б тому, що одні­єю її метою, нехай малень­кою й не так помі­тною на тлі без­лі­чі інших, є пере­тво­ре­н­ня себе на користь двох людей одра­зу.

Мітки:
Top