Позначка: поїздки

Сьогодні нарешті вибрався туди.

Олійника не було, як сказав Дмитро Григорович Янко, він буде з 9-го числа. Я йому лишив невеличкого листа з надрукованими віршами і номер свого телефону, буду тепер чекати дзвінка.

А щодо Дмитра Григоровича, то він, виявляється, також із Зачепилівки, зрадів, коли почув, що я з Санжар, навіть спитав, чому я раніше не заходив. Всю розмову не передаватиму, але людина дуже позитивна, відчувається, що земляк. Свої люди :).

Наостанок взагалі порадував: вручив шеститомник Олійника і ще пару книжок, включаючи книжку про їхній фонд.

Класно.

Дай святий Патрік здоров’я Дашкі і її батькам. В останню хвилину, коли я вже був готовий брати сумки і йти на вокзал, виявилося, що вони мене можуть увечері відвезти в Полтаву.

Прокинувся під обід. Майже нічого не робив, просто відпочивав. Трохи перебрав картоплю, зробив спінлоки Стріму… Коли виявилося, що в мене ще є зайві кілька годин (виявляється, добре всі справи втискати до 18:00, а потім, користуючись такою нагодою, робити те, що хочеться), сів на велосипеда і поїхав на Клюсівку кататися.

Десь о 21:00 виїхали.

На Київ відправився з Південного вокзалу, разом з Дашкою, правда, довелося доплатити за білет.

Цей пост задумувався ще в поїзді з мобілки, але з якогось переляку Опера не захотіла публікувати цей текст. То я тепер його пишу вже з гуртожитку, заднім числом.

Доїхав нормально. Скоро на пари.

Так, я вже вдома. Десь з без чогось 5. За цей час встиг перебрати свій велосипед (і мамкин до ладу привести), сьогодні покатаюся.

В поїзді їхав разом з рольовиками, наслухався від них дечого цікавого.

Менше 8-ми годин до відправлення поїзда. Лишилося поїсти, зібрати сумку і сходити на ще одну як мінімум вечірню пару.

Сьогодні обміняв зворотній білет, тепер їду 11-го числа. Тобто вдома з 30-го по 11-те. Більш-менш пристойно, навіть, я б сказав, досить точно порівнюється з моїми зимовими канікулами по величині, а по якості, сподіваюся, вийде краще.

Сиджу вже вдома третій день, балдію. Позавчора приїхав увечері поїздом. Аби не скучно було, в поїзді дивився «Гибель империи» і вчив есперанто. Вчора ходив до школи, триндів з вчителями, сьогодні теж заглянув, показав вірші. Зараз компілю ядра, слухаю Crystal Castles і пруся.

…і нічого робити. Вчора за проханням Фара написав штуку на ПХП, аби рахувала кількість породжених екземплярів ПХП на серваку у вигляді графіка. Типу, ілюструє активність того чи іншого сайта.

Навіть хочу додому. Чим ближче до 4-го, тим більше хочу. Треба змінити обстановку, почитати спокійно, нормально поїсти, побачитися, може, з кимось.

Узяв білет на четверте число, а приїду аж десятого.

Нарешті, я вдома.

Нарешті!