Підсумки 2017-го року

Рік запа­м’я­тав­ся перед­усім числен­ни­ми подо­ро­жа­ми. Це і коро­ткі піші й вело­си­пе­дні вилаз­ки око­ли­ця­ми Брно, і поїзд­ки в межах краю, і Пра­га, а ще Німеч­чи­на, Сло­вач­чи­на, Австрія, Нідер­лан­ди, Бель­гія, Укра­ї­на, Угор­щи­на. Мину­ло­го року я при­пу­стив, що можу поїха­ти до Іта­лії, і хоча її у спи­ску поки нема, те, що було, ціл­ком пере­кри­ває це недо­пра­цю­ва­н­ня. Тому я думаю змі­сти­ти план на літо насту­пно­го року. Я про­сто маю туди з’їзди­ти, і, зві­сно, не забу­ва­ти про онлайн-кур­си іта­лій­ської (…і чеської…).

Ще 2017‑й мені зали­шив новий фото­апа­рат із дво­ма об’є­кти­ва­ми. Тому з кожної сво­єї поїзд­ки я ста­рав­ся щось обо­в’яз­ко­во при­вез­ти. Зага­лом, я дуже задо­во­ле­ний техні­кою, та і фото­гра­фії гово­рять самі за себе. Зао­дно навчив­ся більш-менш при­стой­но обро­бля­ти RAW'ки.

Мину­лий рік — це кіль­ка кон­цер­тів (тре­ба пла­ну­ва­ти їх часті­ше), купа книг, постій­ні вла­сні та спіль­ні про­е­кти і, зві­сно, робо­та. Під­ви­ще­н­ня й зобо­в’я­за­н­ня. Роз­ви­ток і рути­на. Неспо­ді­ван­ки та пла­ни. Від­по­від­ність і від­по­від­аль­ність. Добре, що зав­жди є чому вчи­ти­ся, а ще кра­ще, коли тобі за це пла­тять.

Як і мину­лий, це був рік диких новин в усіх галу­зях. І ана­лі­ти­ки, до якої такі нови­ни спо­ну­ка­ють.

Зре­штою, хоро­ший рік, кори­сний.

Якщо гово­ри­ти про при­бли­зні пла­ни, то окрім кон­цер­тів й Іта­лії там ще сві­ти­ться Львів, осо­бли­во вра­хо­ву­ю­чи запла­но­ва­ний пря­мий мар­шрут літа­ком пря­мо із Брно. Пер­ший і остан­ній раз пов­но­цін­но я там був у 2012-му, і з тих пір хоті­ло­ся повер­ну­ти­ся ще раз.

Тре­ба біль­ше поїзди­ти Чехі­єю, осо­бли­во Боге­мі­єю. І щоб хоча б по разу побу­ва­ти в цен­трі кожно­го краю.

Також хоче­ться похо­ди­ти на якісь кон­фе­рен­ції. У нас буде тра­ди­цій­ний DevConf, але тре­ба поди­ви­ти­ся кален­дар LWN і при­ки­ну­ти, що ще є дося­жним без осо­бли­вих витрат.

Чер­го­вий раз пода­ти­ся на віден­ський ново­рі­чний кон­церт і спо­ді­ва­ти­ся на випа­док.

І, зві­сно, самов­до­ско­на­лю­ва­ти­ся.

Чого і вам бажаю.

Мітки:

Баварія

Кіль­ка фото­гра­фій і комен­та­рів із поїзд­ки Бава­рі­єю і land Salzburg'ом із 7‑го по 12-те гру­дня.
Чита­ти все ››

Мітки: , , ,

Баварія. Оля Ч.

Кіль­ка порт­ре­тів із поїзд­ки Бава­рі­єю і land Salzburg'ом 11 гру­дня.
Чита­ти все ››

Мітки: , , , ,

Відень. Бельведер і Альтерлаа

І вчо­ра­шній Відень. Замо­вив флі­кс­бус заде­ше­во, поди­вив­ся пів­ден­но-захі­дні окра­ї­ни, Бель­ве­дер і різдвя­ні ярмар­ки.
Чита­ти все ››

Мітки: , ,

Прага. Вишеград

Учо­ра­шньої Пра­ги всім. Я їздив диви­ти­ся окра­ї­ни, а точні­ше, район Сто­дул­ки, але там у таку пору фото­гра­фу­ва­ти нема чого, хоча парк із озер­ця­ми сим­па­ти­чний. Нато­мість, заїхав на Више­град, де ще не був, і пофо­то­гра­фу­вав по пери­ме­тру.
Чита­ти все ››

Мітки: , ,

Hády

Hády — сим­па­ти­чна місци­на на око­ли­цях Брна, у Малом­нє­рі­цах. Це був­ший вапня­ний кар’єр, який, коли народ оду­мав­ся, закри­ли й поча­ли рекуль­ти­во­ву­ва­ти. Зараз там кіль­ка при­ро­дних пам’я­ток, чудо­ві кра­є­ви­ди, озер­ця і лами. А сама назва зна­чить «змії». Туди я і поїхав 22-го числа.
Чита­ти все ››

Мітки: ,

Будапешт. День другий. Пешт


Чита­ти все ››

Мітки: , ,

Будапешт. День перший. Буда


Чита­ти все ››

Мітки: , ,

Про класичну музику

Сим­фо­ні­чний оркестр Віден­ської філар­мо­нії у п’я­тни­цю, 29-го числа, був у гостях у Бра­ти­сла­ві і давав кон­церт у Сло­ва­цькій філар­мо­нії в рам­ках музи­чно­го фести­ва­лю. Гра­ли Гай­дна, Брам­са і Бар­то­ка, а дири­гу­вав такий собі індус на йме­н­ня Зубін Мета, яко­му, як вияви­ло­ся, уже 81 рік. У 2007-му році він керу­вав тра­ди­цій­ним ново­рі­чним кон­цер­том у Від­ні. І у 2015-му. І ще кіль­ка разів до того.

При­клад його робо­ти:

На цьо­му відео він наба­га­то живі­ший, ніж зараз. Роки беруть своє. Зате він (я або цьо­го рані­ше не помі­чав, або він і прав­да пер­ший такий дири­гент на моїй пам’я­ті) вів тво­ри без пар­ти­ту­ри на пюпі­трі перед очи­ма, як і на відео вище.

На біс зігра­ли Віден­ський вальс, до речі.

Їзди­ти на кон­цер­ти у Бра­ти­сла­ву дово­лі зру­чно. Виїжджа­єш десь о 16:30, за пів­то­ри годи­ни там, гуля­єш пів­го­ди­ни містом, потім дві годи­ни кон­церт, і назад або остан­нім угор­ським потя­гом, або флі­кс­бу­сом. І вдо­ма ще до пер­шої ночі.

Сло­ва­цька філар­мо­нія сим­па­ти­чна і зсе­ре­ди­ни, і ззов­ні. Бага­то люстр, позо­ло­ти, оцьо­го всьо­го, бабу­сі-діду­сі наря­джа­ю­ться у пла­т­тя-фра­ки. Мо́лоді мало (на від­мі­ну від Киє­ва, напри­клад). Зву­ча­н­ня, як на мене, пла­ску­ва­те, зал — пря­мо­ку­тник без колон, хоча дово­лі об’єм­ний, зі скру­гле­ної сте­лею. Місце я собі взяв хоро­ше, вла­сне, як зав­жди — сере­дні ряди тро­хи злі­ва, нав­про­ти пер­шої скри­пки, але не так близь­ко до сце­ни, щоб мота­ти голо­вою туди-сюди. Тому зву­ча­н­ня, думаю, оці­нив пра­виль­но.

На вхо­ді дів­чи­на, яка роз­да­ва­ла про­грам­ки, не визна­ла в мені поці­но­ву­ва­ча, і сама про­грам­ку не дала. Дове­ло­ся про­си­ти. Зате з цієї про­грам­ки тепер знаю, що після Ново­го року у Відень при­їде Дуда­мель, і я от тепер думаю, що можна було б і собі з’їзди­ти.

Мітки: , , , ,

Diana Krall

20-го числа до Брна заїха­ла канад­ська джа­зо­ва спів­а­чка Дая­на Кролл або, як вира­зив­ся один із моїх колег, «бари­шня з піа­ні­но».

Кому ціка­во, що і як вона спів­ає, — зали­шаю відео 9‑тирічної дав­ни­ни:

В прин­ци­пі, з тих пір вона мало змі­ни­ла­ся. Фото­ре­пор­таж із висту­пу в нас є тут.

Її поту­жне кон­траль­то дово­лі яскра­во кон­тра­стує з няшною зов­ні­шні­стю. Ну і бажаю кожно­му вигля­да­ти так у 52 роки.

Мітки: ,
Top