Позначка: поїздки

Про­дов­же­ння моїх запи­сок про Мінськ. Попе­ре­дні частини: про­лог, про кордон, про транспорт, про готель, про вулиці, про народ, про мову.
Читати далі »

Про­дов­же­ння моїх запи­сок про Мінськ. Попе­ре­дні частини: про­лог, про кордон, про транспорт, про готель, про вулиці, про народ.
Читати далі »

Про­дов­же­ння моїх запи­сок про Мінськ. Попе­ре­дні частини: про­лог, про кордон, про транспорт, про готель, про вулиці.
Читати далі »

Про­дов­же­ння моїх запи­сок про Мінськ. Попе­ре­дні частини: про­лог, про кордон, про транспорт, про готель.
Читати далі »

Про­дов­же­ння моїх запи­сок про Мінськ. Попе­ре­дні частини: про­лог, про кордон, про транспорт.
Читати далі »

Про­дов­же­ння моїх запи­сок про Мінськ. Попе­ре­дні частини: про­лог, про кордон.

Білоруський транспорт має свій характер. А за духом сміливо займає місце між слов’янським і західноєвропейським.
Читати далі »

Продовження моїх записок про Мінськ. Попередні частини: пролог.

Нагадаю, що подорожувати в сусідню країну я вирішив поїздом. Я взагалі люблю поїзди, але очікувати щось від плацкартного вагона не дуже то й хотілося. Хоча не так все погано виявилося.
Читати далі »

Цим постом я відкриваю серію записів про столицю Республіки Білорусь — Мінськ — із точки зору себе як туриста, який прожив там чотири літні дні.
Читати далі »

Проснувся пізно. Поїв НВЧ-картоплі і поїхав знову до Олійника.

Ну, його, звісно, вже там не було.

Потім зустрілися з Фаром, довгенько сиділи в кнайп-клубі «Купідон». Там смачно, не так, щоб вже і дорого і прикольно.

За кілька десятків хвилин з двома під зав’язку навантаженими одягом і книжками сумками спробую дістатися вокзалу і сісти на поїзд.

За планом, на початку десятої вечора буду вдома.