Мітки: зустрічі

Про­снув­ся від того, що теле­фо­ном роз­бу­ди­ла мам­ка. Пішов на базар з нею і купив нові джин­си.

Раді­сна звіс­тка, що я маю їха­ти на город, саджа­ти кар­то­плю. Пере­но­шу всі пла­ни на вечір.

Сиджу, як дур­ко, вдо­ма, про­грам­лю собі Стрім (запа­ри з новою під­си­сте­мою бло­ку­ва­н­ня, кри­ти­чні секції чомусь не хочуть себе вести так, як тре­ба), і тут вияв­ля­є­ться, що на город я біль­ше не маю їха­ти. «Начисть кар­то­плі». Начи­стив.

Вечір. 3 л пива на двох. Сидим у Рубі­ка вдо­ма, обго­во­рю­єм фото­шоп, Сі++ і дів­чат, при­чо­му остан­нє зайня­ло 80% часу.

Тепер вдо­ма, хочу чаю.

Мітки: , , ,

Два непри­єм­них діа­ло­га.

Пер­ший:

— А де Ірка?
— А пішла від мене Ірка.
— Ви що, розі­йшли­ся??
— Так.
— Та ну… ой… ну вона і ***, ***. Ні, ***. Нічо­го, ти не пере­жи­вай.
— Та ста­ра­ю­ся.
— Повер­не­ться, от поба­чиш.

Ха, не повер­не­ться… Це було б над­то про­стим щастям для мене, так не буває. До речі, від­філь­тро­ва­ні сло­ва я не роз­ді­ляю. Не можу дума­ти пога­но про люди­ну, з якою мені було добре зав­жди.

Дру­гий:

— А де… Ірка?
— Ну, по чуткам, вже міся­ці три з яки­мось Сірьо­жою.
— Біда…

Біда. А що зро­биш, як я навіть не знаю, чому так ста­ло­ся?

Ціка­во, вона ще читає те, що я тут пишу?

Зга­да­ло­ся, як ми при­хо­ди­ли на ДК. Часті­ше сто­я­ли чи роз­мов­ля­ли з одно­кла­сни­ка­ми і про­сто дру­зя­ми. Тан­цю­ва­ли тіль­ки як була повіль­на музи­ка. Зго­дом, вже під кінець, ста­ра­ли­ся туди і не ходи­ти, бо там було ску­чно.

Сьо­го­дні схо­див на ДК не дар­ма: бачив сво­їх, а, крім того, поба­чив Ань­ку Хар­чен­ко, яка про­па­ла з мого поля зору роки на два.

Мітки: ,

Зна­ю­чі люди можуть спи­та­ти, а чого це я не пишу про те, де і з ким був у вів­то­рок.

Від­по­вім: чекаю на фото­гра­фії.

Мітки:

Дру­го­го числа сьо­го міся­ця вда­ло погу­ля­ли на Зам­ко­вій горі. Оскіль­ки Фар ламав­ся дава­ти фотки, то я і не викла­ду­вав нічо­го, але, вре­шті-решт, дове­ло­ся нагло ско­пі­па­сти­ти з його гале­реї ті, які я вва­жаю най­більш вда­ли­ми.

Мітки: , ,

Сьо­го­дні таки дій­сно вда­лий і наси­че­ний день, незва­жа­ю­чи навіть на те, що його успіх пере­рвав дощ.

Від­ніс збір­ку до шко­ли, аж у двох екзем­пля­рах, для Алли Ана­то­лі­їв­ни та для шкіль­ної бібліо­те­ки. Потім від­ніс ще один при­мір­ник до район­ної бібліо­те­ки. Подзво­нив­ши Олі, домо­вив­ся з нею зустрі­ти­ся, у визна­че­ний час, ба навіть тро­хи рані­ше вона сто­я­ла і чека­ла на мене… Вру­чив книж­ку і їй, зао­дно тро­хи з нею про­гу­ляв­ся. Зав­тра­шньо­го дня від­дам при­мір­ник Ната­лі Гри­го­рів­ні (кла­сний керів­ник). Вчо­ра від­дав пану Михаль­чу­ку, то він був такий вдя­чний.

Плюс до всьо­го того, помі­няв кор­пус собі на сво­їй Нокіі. Тепер вигля­дає як нова.

Мітки: , , ,

Опен­БЗДя­шни­ки – розум­ні люди, але… пара­но­ї­ки чистої води. І макси­ма­лі­сти. Таке вра­же­н­ня, що про­гра­му­ва­н­ня у них – само­ціль. І зано­во вина­хо­ди­ться вело­си­пед.

btw, фотки із зустрі­чі тут.

P. S. Задрав Київ­ський транс­порт. Тро­лей­бус дове­ло­ся чека­ти хви­лин 15 з Доро­го­жи­чів, потім у кон­ду­кто­рів не було біле­тів, потім ми зупи­ня­ли­ся, щоби кон­ду­ктор­ша вибі­гла в бан­ко­мат. Тупо, осо­бли­во у сві­тлі подо­рож­ча­н­ня про­їзду.

Мітки: ,

Наре­шті забрав фут­бол­ки з лого­ти­пом фору­ма, зав­тра на кон­фе­рен­ції роз­дам тим, хто замов­ляв. Вирі­шив заби­ти зара­ди кон­фе­рен­ції на дру­гу пару фіз­куль­ту­ри. За фут­бол­ки вели­кий респект Окса­ні та Уукру­лу.

Також бачив­ся з Михаль­чу­ком, їзди­ли в ПХ обі­да­ти разом.

Хаваю куку­ру­дзу. Хочу додо­му. Ску­чаю за Соне­чком.

Мітки: ,

Я бачив Уукру­ла, Окса­ну і Москов­чи­ка!!!

А ще був Джек, Про­жер і Сін.

Мітки: ,

Дикий гур­кіт в две­рі.

– Ось він!

То був дикий крик мого ста­ро­сти і оша­ра­ше­на пер­шо­кур­сни­ця поди­ви­ла­ся на мене перед тим, як Влад закрив две­рі.

Десь я її бачив. Див­ні здо­гад­ки про­кру­ти­ли­ся в голо­ві за якусь нано­се­кун­ду. «Мари­на Іщен­ко, 444 кім­на­та».

– Влад, хто то?
– Зажди, я взнаю…

Сиджу. Забі­гає Мари­на:

– Звід­ки ти мене зна­єш???
– Кре­мен­чук, «Еру­дит», вожа­тий Вова, Каба­чен­ко в очках, Сла­ва «Свя­то­полк».
– Точно!!!

Отак. Зем­ля кру­гла, тісна і радує при­єм­ни­ми сюр­при­за­ми.

Мітки: ,

Гуля­ли вчо­ра з Ірою на Хре­ща­ти­ку, зустрі­ли­ся з нашою вчи­тель­кою укра­їн­ської мови і її дочкою. При­єм­ний сюр­приз. Вони, вияв­ля­є­ться, чека­ли на сво­їх же (у Алли Ана­то­лі­їв­ни цим роком випу­стив­ся 11‑Б, де і її дочка також була). Хтось при­йшов, хтось – ні, але погу­ля­ли гар­но.

Мітки: , ,