Позначка: творчість

Прийшло о другій годині ночі: тиць.

Поговорив з Містиком особисто – так, дійсно, мій вірш буде опубліковано :). Так цього чекаю… Домовився, що замовлю кілька примірників збірки, пороздаю найближчим людям, в т. ч. і в школу віддам один. До речі, вірш буде з присвятою тій, кому він в оригіналі і писався… Цікаво, зрадіє? Їй теж примірник подарую.

Мене можуть видати:

From: creative [собачко] glosa.com.ua
To: pfactum [гав-гав] gmail.com
Subject: публікація після конкурсу
Date: Sun, 27 Jul 2008 11:56:44 +0300
User-Agent: RoundCube Webmail/0.1-rc2


Добрий день.
Через певний час після підбиття
підсумків конкурсу "Музика серця", буде
здійснене видання найкращих творів
кожного автора.
Просимо вас прислати нам свої дані
(прізвище, ім’я і адресу на яку можна
буде вислати видання). Якщо ви бажаєте
виступати в збірці під псевдонімом, то
вкажіть будь ласка під яким саме.
Детальніше про підбиття підсумків можна
прочитати тут: http://glosa.com.ua/node/2671

Буду на це сподіватися 🙂

З поміччю Патріковою, а також Владового ноута і пані Вітер Іринки викладено новий текст в розділі креативів. Тицяти сюди.

Розбираюся з ASP, написав першу лабу по ньому.

…і знов з Бабійовського ноута. Я йому тут поставив Лінукса (КУбунту 8.04 з КДЕ4), то тепер якось звичніше працювати. І Олегу теж, але Бабій у більшому захваті.

Так от… Ноут здав на чергові оглядини, вердикта ще не знаю, не телефонували мені, чекаю оце, чекаю. Є надія на новий, так сказав батько, чому я, наївна маленька істота, вірю, ба навіть сподіваюся і всяке таке, бо інструмент інструментом, а є ще звичка, енергетика і робота… І настрій.

Сумую за Іриною. Сидить собі вдома, а я тут. Більше голоса в телефоні нічого не можу почути. А побачити взагалі нічого.

Написав нового твора. Дивна задумка така з’явилася – зобразити дівчат в алегоричній формі – квітами в саду. Писав з свого досвіду, лишається лише його з чернетки перетворити на закінчену і відшліфовану думку, а потім оцифрувати і викласти до купи з іншими креативами.

Да… Був 9-го на параді в Санжарах, пройшовся в колоні, дуже сподобалося, чого, власне, і чекав, незважаючи на вранішній холод і дощ, який спробував завадити священному дійству. Це було в п’ятницю. Суботнішнім днем відбув до Кременчугограда, аби стрітися з паном Блейзом, Фейтом і Руфусом, послухати розповіді про чергові лицарські бої, вислухати всілякі думки з приводу всіляких новинок, поїсти піцу і попити пивка, побродити містом і позаглядати в музичні магазини… Приємно проведений час, чорт забирай, люблю я такі компанії!

Повернувшись, забіг до Іри (сувенірчик їй купив), а ввечері на дискотеку до однокласників.

Що ще… води не було в гуртожитку, тільки сьогодні дали гарячу, то хоч скупався :). Завтрашнього, або, скоріш за все, післязавтрашнього дня постараюся пана Фаркаллера з його одвічними супутниками витягнути кудись на пиво.

А поки думаю про чай, хочу зникнути геть і сумую за своїм Сонечком…

Дістався до Бабійовського ноута, маю змогу написати щось.

Я тут ненадовго, у четвер їдемо з Іринкою назад додому на три дні, я щоби відбути врочисту процесію Дня Перемоги, Іра щоб поїхати в Яреськи. Може ще кудись змотаюся, але то як карта ляже.

Нічого такого тут, особливо того, чого хотілося б. Київ живе виборами. Особисто мені паралельно, але купа палаток, поруч розташованих і різнокольорових, матюгальники і бабкИ в дурній одежині конкретно напрягають. Заради чого? Сидіть собі вдома, лузайте сємочки і сопіть у дві дірочки на екран…

Вчора з Ірою гуляли, благо була можливість. Посиділи на Хрещатику трошки.

В універі справи як завжди, одне зараз давить – не хочеться йти на першу пару англійської завтра, бо і так не пропускаю ніколи, і це при тому, що більша частина групи просто не ходить. Але треба, інакше… пльохо буде.

Еее… Познайомився ще з однією дівчиною з ГАКу. Марійкою звати. Щоб ознайомитися, тицяти тут.

Навчальний рік сьогоріч продовжений до середини червня. Останній екзамен аж в кінці місяця, залишається сподіватися на автомат по інформатиці і змитися раніше додому. Хоча один біс я пропускаю випускний улюбленого 11-Б і День народження Іришки.

Поки все.

Не скажу, що багато чого змінилося, але я за цей час встиг з’їздити додому, про що батьки дізналися вже опів на першу ночі, коли я зайшов у хату. Ну люблю я так приїжджати, типу сюрприз. З Ірою їздили, але до Пасхи є шанс взагалі більше не потрапити. Ну там подивимся…

Більше маршрутками імєл ввіду їздити, стояли в пробці 1.5 години. В Києві.

Сьогодні з Ірою і Вальою трохи прогулялися, посиділи в Пузатій Хаті. Погодка кошерна, нарешті, тепло, правда, іноді вітер.

Пройшла перша атестаціна неділя в цьому семестрі. Вроді, все нормально. Начислили стипендію, з урахуванням всіх надбавок вийшло 539 з чимось там гривень. Приємно.

Ну там вірші нові… можна читати :).

Якщо щось згадаю – напишу ще.

Виклав нового вірша і поновив галерею (був на зустрічі з Іриною согільдійкою).

Поновив свою статтю про компіляцію ядра в Лінуксі.

Тут.