Як і планував, у середу був у Празі на концерті Міцуко Учіди. Ось невеличке промо:
Празький Рудольфінум, звісно, трохи незвичний — амфітеатр із високою стелею і колонами на балконах. Звучання схоже на Колонний зал у Києві, тільки реверберація акуратніша. Але все одно, тіснувато звуку, як на мене.
Грали більш-менш сучасні речі композиторів Bohuslav Martinů і Arnold Schönberg. Перший мені зайшов краще. Може, тому, що він чех, а не австріяк.
Стосовно сайту, я прибрав увесь трекінг і SEO, тому гуглова аналітика більше вас не відстежує. Усе одно багато хто її блокує, тому я краще за потреби дивитимуся логи через GoAccess, наприклад. Також викинув Disqus, просто за компанію. Коментарі все одно доступні без реєстрації.
Відвідавши вчора Брненську філармонію вдруге, я таки вкорінився в думці, що вона замала. Залі не вистачає обʼєму, а сцені — місця для розміщення оркестру в повному складі. І не зважаючи на той факт, що там установлений орган (на якому, до речі, також цього разу грали), ця зала — виключно камерна.
Хто був у Колонному залі ім. Лисенка в Києві, той знає, що якщо конфігурація оркестру передбачає багато-багато музикантів (наприклад, для виконання «Петрушки» Стравінського), то вони сидять від стінки до стінки щільно, майже впритул до країв. А тепер уявіть, що половина того оркестру просто фізично б не влізла на брненську сцену.
Поруч із поточною будівлею філармонії зводять нову, Janáčkovo kulturní centrum. Днями підписали угоду на проектну документацію другого етапу будівництва. Я не бачив, як має виглядати нова зала, але зустрічав посилання на те, що її проектуванням займатимуться ті ж люди, які робили знамениту Філармонію на Ельбі в Гамбурзі. І я щиро сподіваюся, що нова брненська зала буде в тому ж таки стилі караянівського цирку.
Щодо власне музичної програми, то все було нормально. Грали Моцарта, Баха і компанію. Єдине, чого я не зрозумів, якщо навіть цей концерт і був присвячений молодим і майбутнім мамам (з відповідною кількахвилинною лекцією про музикотерапію), навіщо ж декому треба було брати дітей прямо в залу. У Києві, наприклад, на це діє пряма заборона, а тут навіть є окрема кімната, де на час концерту залишають дітей під наглядом. І чи то публіка менш дисциплінована, чи ж то я так не звик до акустики, що чув усе, чого не мав би чути.
До слова, я розписав собі оркестрові концерти на півроку вперед. Усі будуть у Брно, крім одного, заради якого я поїду в кінці березня до Праги. Імовірно, треба вклинити й щось у Відні (я знову подався на новорічну лотерею, до речі), але це буде окрема історія.
Симфонічний оркестр Віденської філармонії у пʼятницю, 29-го числа, був у гостях у Братиславі і давав концерт у Словацькій філармонії в рамках музичного фестивалю. Грали Гайдна, Брамса і Бартока, а диригував такий собі індус на ймення Зубін Мета, якому, як виявилося, уже 81 рік. У 2007-му році він керував традиційним новорічним концертом у Відні. І у 2015-му. І ще кілька разів до того.
Приклад його роботи:
На цьому відео він набагато живіший, ніж зараз. Роки беруть своє. Зате він (я або цього раніше не помічав, або він і правда перший такий диригент на моїй памʼяті) вів твори без партитури на пюпітрі перед очима, як і на відео вище.
На біс зіграли Віденський вальс, до речі.
Їздити на концерти у Братиславу доволі зручно. Виїжджаєш десь о 16:30, за півтори години там, гуляєш півгодини містом, потім дві години концерт, і назад або останнім угорським потягом, або фліксбусом. І вдома ще до першої ночі.
Словацька філармонія симпатична і зсередини, і ззовні. Багато люстр, позолоти, оцього всього, бабусі-дідусі наряджаються у плаття-фраки. Мо́лоді мало (на відміну від Києва, наприклад). Звучання, як на мене, пласкувате, зал — прямокутник без колон, хоча доволі обʼємний, зі скругленої стелею. Місце я собі взяв хороше, власне, як завжди — середні ряди трохи зліва, навпроти першої скрипки, але не так близько до сцени, щоб мотати головою туди-сюди. Тому звучання, думаю, оцінив правильно.
На вході дівчина, яка роздавала програмки, не визнала в мені поціновувача, і сама програмку не дала. Довелося просити. Зате з цієї програмки тепер знаю, що після Нового року у Відень приїде Дудамель, і я от тепер думаю, що можна було б і собі зʼїздити.
The annual drawing for tickets to the Vienna Philharmonic New Year’s Concerts has now been completed. We regret to inform you that your application was not among those selected. We are thus unable to offer you tickets to any of the three end of year concerts for 2017/18.