Фотки з OSDN — 2012
Тицяйте сюди, вони вже в мене в галереї.
між літерами
Тицяйте сюди, вони вже в мене в галереї.
Це буде пост-колекція посилань на відгуки про конференцію OSDN — 2012 від її учасників.
І трохи слів від мене.
Конференція мені сподобалася. Я був радий віддати на неї цілий день. Доповіді, звісно, цікаві не всі, відвертий треш був про безпеку, а також про базу даних db4o — я не знаю, як таке і так можна було розповідати. Інше було хоча б адекватне, а перше місце свого власного рейтингу віддаю доповіді Новодворського про те, де зараз наш опенсоурс, і куди йому треба йти. Друге місце — Костюку із класною презентацією про мобільні інтерфейси. Маржан, як завжди, розповідав про оновлення, причому з демонстрацією, що було особливо класно, тому поставимо цю доповідь на третє місце.
Жаль, що було мало старих знайомих, але тих, хто був, я був дуже радий бачити.
Звісно, від мене буде фотозвіт, але, певно, трохи потім. Як розгребу фотки.
Виклав матеріали своєї доповіді на Конференції OSDN — 2012 тут. Також вони є на сервері конференції.
Завтра відбудеться конференція OSDN — 2012, мій виступ про pf-kernel запланований на 12:00. Приходьте.
На сторінку публікацій додав два сьогоднішні виступи — про IP АТС Asterisk і про векторно-фазовий метод для визначення показників завадостійкості багатопозиційних видів модуляції.
Однокурсниця Оля люб’язно забрала мене із собою в Київський академічний театр драми і комедії на спектакль «Обман длиною в жизнь».
Якщо ви думаєте, що я тут щось напишу детально про це — ви помиляєтеся. Треба просто сходити, бо мені дуже сподобалося.
Проснувся пізно. Поїв НВЧ-картоплі і поїхав знову до Олійника.
Ну, його, звісно, вже там не було.
Потім зустрілися з Фаром, довгенько сиділи в кнайп-клубі «Купідон». Там смачно, не так, щоб вже і дорого і прикольно.
Сьогодні нарешті вибрався туди.
Олійника не було, як сказав Дмитро Григорович Янко, він буде з 9-го числа. Я йому лишив невеличкого листа з надрукованими віршами і номер свого телефону, буду тепер чекати дзвінка.
А щодо Дмитра Григоровича, то він, виявляється, також із Зачепилівки, зрадів, коли почув, що я з Санжар, навіть спитав, чому я раніше не заходив. Всю розмову не передаватиму, але людина дуже позитивна, відчувається, що земляк. Свої люди :).
Наостанок взагалі порадував: вручив шеститомник Олійника і ще пару книжок, включаючи книжку про їхній фонд.
Класно.
Незважаючи на дурнуваті пари, сьогоднішній день просто таки чудовий — у Київ приїхала Аня Соляник, з якою ми по інтернету спілкуємося десь… ну може трохи менше двох років. Чудова персона, трохи непосидюча, трохи балакуча, з гострим розумом. Ну і просто гарна. Одне слово — Бджілка (нік в неї такий). Побігали з нею по КПІшній бібліотеці, пофоткали книжки, посиділи біля 19-го корпуса. У неї пари, здається, до десятої вечора.
Знову снилася Ірина, типу вона мені таки подзвонила, ми зустрілися і вона сказала «Ну нарешті». І все було добре…
Проснувся сам, і, що дивно, до обіду.
Програмив Стрім, знову блокування.
Потім дер стару, 100-літню лавочку. Спочатку просто шпателем, а потім пішов в магазин, взяв якоїсь нецензурного вигляду рідини, до того ж, смердючої. Розводив з ацетоном і покривав стару фарбу на лавкі. Вона через деякий час здувалася і більш-менш легко віддиралася. Програвся так декілька годин, ще і на завтрашній день така сама робота лишилася.
Рубіку скачав посібники по фотошопу і проги для фоторамок. Хай грається.
Сходив в магазин по пиво і насіння.
Жер насіння соняшника і читав Чапека «Війну з саламандрами». Сподіваюся, встигну її дочитати до кінця «канікул».
Може, знову (прогнозовано) питиму чай.
Задовбали новини про свинячий грип і Луценка.