Buv ja vitrom, buv ja ĺutym, buv ja nordom.
Stav ja niz̧nym, stav ja ptahom i krylom.
A jakoś meni zustrilaś veĺmy gorda —
I prokynuvśa ja vranci dz̧erelom.

Lepeçu teper strumoçkom biĺa hvirtky.
Şepoçu jij: hoç ustamy prytorknyś.
A vona sobi, prymhlyva, naçe skrypka,
Vypada z mogo orkestru, hoç vtopyś.

«Nu, stryvaj z̧e! — ja hĺupnuv u tyşu
krykom. —
Ş́o ja, spravdi?! V pana Boga vkrav teĺa?!»
A vona projşla, holodna, naçe kryga, —
I lovy teper u nebi z̧uravĺa…

Stav ja vitrom, stav ja ĺutym, stav ja nordom.
Bje zyma meni, jak panovi, çolom.
Ja prokynuvśa uranci veĺmy gordyj,
A vona do mene… plaçe dz̧erelom.

Памʼятаю, колись давно, коли ще вінда була, картинкою на робочому столі був барвінок (стокове зображення, якому вже більше десяти років точно).

А в нас під офісом ростуть свої.

Чеська топоніміка багата на чудні назви, і гора Мала Баба, на яку я ходив у суботу — не виключення.

Читати все ››

Тести витягування чого-небудь з RAW'ок.

Кралово Поле, вид з вікна:

Який же це кайф тягнути равки з цієї камери. JPEG, звісно, виходить непоганий також, але витративши кілька хвилин, можна отримати справжню кольорову красу.

А це в полі біля аеродрому на Медланках:

Там уже зеленіє травичка, а позаду мене літак злітає і тягне за собою планер. І взагалі, сьогодні так тепло і сонячно, що аж працювати не хочеться. Понеділок-вівторок вихідний, а має бути дощ.

Фотоексперименти продовжуються. А задля більшої зручності купив собі Wolffepack Capture. Дуже практична, забавна і незвична штука, подивіться фото-відео про них на сайті.

Камерний JPEG з деякими нехитрими передналаштуваннями. Ягер аутентичний, куплений у берлінському Шьонефельді, недопитий у братиславському хостелі.

За Технологічним парком є природна пам’ятка, Медланецке копце. Це така невисока гора з кущами і деревцями, з якої видно Кралово Поле, аеродром Медланки, власне Медланки і всілякі землі навколо.

Це технопарк:

На іншу сторону — поля, також видно сусідню гору, Малу бабу. Там ліс, кілька джерел, але поки нема зелені, то нема чого туди йти. Доберуся трохи згодом.

З однієї з панорам вирізав свої офіси, видно з чотирьох три будівлі, я працюю в тій, що яскраво-червона і на задньому плані справа.

Ну а на схилах весна:

Назва квіточки — сон.

І тепер кілька слів про Fujifilm X-T2 зі склом 16–55 f/2,8. Камера чудова. На ручних налаштуваннях знімати одне задоволення. Скло різке навіть на відкритій діафрагмі. RAW тягнеться на ура (квіточка якраз руцями оброблена, панорами — нє, ліньки, не моя спеціалізація). Майже одні плюси. З мінусів — увесь комплект далеко не невагомий, але я знав, на що йду (тому купив окремо безбатарейну накладку на рукоятку). Darktable не хаває стиснений RAW, довелося збирати із сирців RawTherapee. Картки UHS-II, здається, не дуже добре сумісні з кардрідером мого ноута, бо коли зливаєш фотки, все бите. Але камера вміє віддавати обидва слоти по USB, тому ніяких проблем. Ще подивимся, скільки воно від батарейки живе, поки що складно оцінити.

Загалом, це не просто інструмент, це вєщчь.

Я задоволений. Треба вчитися знімати і обробляти ландшафти. І збирати гроші на 50–140 f/2,8.