Кіль­ка фото­гра­фій і комен­та­рів із поїзд­ки Бава­рі­єю і land Salzburg'ом із 7-го по 12-те гру­дня.
Чита­ти все ››

Кіль­ка порт­ре­тів із поїзд­ки Бава­рі­єю і land Salzburg'ом 11 гру­дня.
Чита­ти все ››

І вчо­ра­шній Відень. Замо­вив флі­кс­бус заде­ше­во, поди­вив­ся пів­ден­но-захі­дні окра­ї­ни, Бель­ве­дер і різдвя­ні ярмар­ки.
Чита­ти все ››

Учо­ра­шньої Пра­ги всім. Я їздив диви­ти­ся окра­ї­ни, а точні­ше, район Сто­дул­ки, але там у таку пору фото­гра­фу­ва­ти нема чого, хоча парк із озер­ця­ми сим­па­ти­чний. Нато­мість, заїхав на Више­град, де ще не був, і пофо­то­гра­фу­вав по пери­ме­тру.
Чита­ти все ››

Hády — сим­па­ти­чна місци­на на око­ли­цях Брна, у Малом­нє­рі­цах. Це був­ший вапня­ний карʼєр, який, коли народ оду­мав­ся, закри­ли й поча­ли рекуль­ти­во­ву­ва­ти. Зараз там кіль­ка при­ро­дних памʼя­ток, чудо­ві кра­є­ви­ди, озер­ця і лами. А сама назва зна­чить «змії». Туди я і поїхав 22-го числа.
Чита­ти все ››

Чита­ти все ››

Чита­ти все ››

Сим­фо­ні­чний оркестр Віден­ської філар­мо­нії у пʼя­тни­цю, 29-го числа, був у гостях у Бра­ти­сла­ві і давав кон­церт у Сло­ва­цькій філар­мо­нії в рам­ках музи­чно­го фести­ва­лю. Гра­ли Гай­дна, Брам­са і Бар­то­ка, а дири­гу­вав такий собі індус на йме­н­ня Зубін Мета, яко­му, як вияви­ло­ся, уже 81 рік. У 2007-му році він керу­вав тра­ди­цій­ним ново­рі­чним кон­цер­том у Від­ні. І у 2015-му. І ще кіль­ка разів до того.

При­клад його робо­ти:

На цьо­му відео він наба­га­то живі­ший, ніж зараз. Роки беруть своє. Зате він (я або цьо­го рані­ше не помі­чав, або він і прав­да пер­ший такий дири­гент на моїй памʼя­ті) вів тво­ри без пар­ти­ту­ри на пюпі­трі перед очи­ма, як і на відео вище.

На біс зігра­ли Віден­ський вальс, до речі.

Їзди­ти на кон­цер­ти у Бра­ти­сла­ву дово­лі зру­чно. Виїжджа­єш десь о 16:30, за пів­то­ри годи­ни там, гуля­єш пів­го­ди­ни містом, потім дві годи­ни кон­церт, і назад або остан­нім угор­ським потя­гом, або флі­кс­бу­сом. І вдо­ма ще до пер­шої ночі.

Сло­ва­цька філар­мо­нія сим­па­ти­чна і зсе­ре­ди­ни, і ззов­ні. Бага­то люстр, позо­ло­ти, оцьо­го всьо­го, бабу­сі-діду­сі наря­джа­ю­ться у пла­т­тя-фра­ки. Мо́лоді мало (на від­мі­ну від Киє­ва, напри­клад). Зву­ча­н­ня, як на мене, пла­ску­ва­те, зал — пря­мо­ку­тник без колон, хоча дово­лі обʼєм­ний, зі скру­гле­ної сте­лею. Місце я собі взяв хоро­ше, вла­сне, як зав­жди — сере­дні ряди тро­хи злі­ва, нав­про­ти пер­шої скри­пки, але не так близь­ко до сце­ни, щоб мота­ти голо­вою туди-сюди. Тому зву­ча­н­ня, думаю, оці­нив пра­виль­но.

На вхо­ді дів­чи­на, яка роз­да­ва­ла про­грам­ки, не визна­ла в мені поці­но­ву­ва­ча, і сама про­грам­ку не дала. Дове­ло­ся про­си­ти. Зате з цієї про­грам­ки тепер знаю, що після Ново­го року у Відень при­їде Дуда­мель, і я от тепер думаю, що можна було б і собі зʼїзди­ти.

20-го числа до Брна заїха­ла канад­ська джа­зо­ва спів­а­чка Дая­на Кролл або, як вира­зив­ся один із моїх колег, «бари­шня з піа­ні­но».

Кому ціка­во, що і як вона спів­ає, — зали­шаю відео 9-тирі­чної дав­ни­ни:

В прин­ци­пі, з тих пір вона мало змі­ни­ла­ся. Фото­ре­пор­таж із висту­пу в нас є тут.

Її поту­жне кон­траль­то дово­лі яскра­во кон­тра­стує з няшною зов­ні­шні­стю. Ну і бажаю кожно­му вигля­да­ти так у 52 роки.

21-ше сер­пня, кла­си­чний вид із Празь­ко­го Гра­ду:

Міст Легіо­нів, 1901-й рік, камінь, злі­ва Наро­дний театр, за мостом по цен­тру — Сло­вʼян­ський острів, спра­ва видно дере­ва Стрі­ле­цько­го остро­ва:

Кар­лів міст, 1402-й рік, камінь, піско­вик, Ста­ром­нєст­ска вежа і міль­йон тури­стів:

Мане­сів міст, 1914-й рік, бетон, бібліо­те­ка Філо­соф­сько­го факуль­те­ту Кар­ло­во­го уні­вер­си­те­ту:

Фото­гра­фії з попе­ре­дньої поїзд­ки тут.