+18°C сьо­го­дні! Зві­сно, пора фото­гра­фу­ва­ти.

Вид на Брно з Білої гори:

Видно і Шпіл­берк, і Петров, і вза­га­лі. Тіль­ки дим­ка от, і про­ме­ні в обʼє­ктив. Під нога­ми — Юлі­а­нов і Жиде­ні­це.

Тут неве­ли­чкий сим­па­ти­чний парк, але до ньо­го тре­ба під­ня­ти­ся. Зві­сно, мене потя­гну­ло йти не асфаль­тною доро­гою, а хаща­ми з багню­кою під нога­ми.

Інші брня­ки теж пови­ла­зи­ли на соне­чко:

Ось почне­ться цві­ті­н­ня, поїду в Охоз до печер.

Від­ві­дав­ши вчо­ра Брнен­ську філар­мо­нію вдру­ге, я таки вко­рі­нив­ся в дум­ці, що вона зама­ла. Залі не виста­чає обʼє­му, а сце­ні — місця для роз­мі­ще­н­ня орке­стру в пов­но­му скла­ді. І не зва­жа­ю­чи на той факт, що там уста­нов­ле­ний орган (на яко­му, до речі, також цьо­го разу гра­ли), ця зала — виклю­чно камер­на.

Хто був у Колон­но­му залі ім. Лисен­ка в Киє­ві, той знає, що якщо кон­фі­гу­ра­ція орке­стру перед­ба­чає бага­то-бага­то музи­кан­тів (напри­клад, для вико­на­н­ня «Петру­шки» Стра­він­сько­го), то вони сидять від стін­ки до стін­ки щіль­но, май­же впри­тул до кра­їв. А тепер уявіть, що поло­ви­на того орке­стру про­сто фізи­чно б не влі­зла на брнен­ську сце­ну.

Поруч із пото­чною будів­лею філар­мо­нії зво­дять нову, Janáčkovo kulturní centrum. Дня­ми під­пи­са­ли уго­ду на прое­кт­ну доку­мен­та­цію дру­го­го ета­пу будів­ни­цтва. Я не бачив, як має вигля­да­ти нова зала, але зустрі­чав поси­ла­н­ня на те, що її про­е­кту­ва­н­ням займа­ти­му­ться ті ж люди, які роби­ли зна­ме­ни­ту Філар­мо­нію на Ель­бі в Гам­бур­зі. І я щиро спо­ді­ва­ю­ся, що нова брнен­ська зала буде в тому ж таки сти­лі кара­я­нів­сько­го цир­ку.

Щодо вла­сне музи­чної про­гра­ми, то все було нор­маль­но. Гра­ли Моцар­та, Баха і ком­па­нію. Єди­не, чого я не зро­зу­мів, якщо навіть цей кон­церт і був при­свя­че­ний моло­дим і май­бу­тнім мамам (з від­по­від­ною кіль­ка­хви­лин­ною лекці­єю про музи­ко­те­ра­пію), наві­що ж деко­му тре­ба було бра­ти дітей пря­мо в залу. У Киє­ві, напри­клад, на це діє пря­ма забо­ро­на, а тут навіть є окре­ма кім­на­та, де на час кон­цер­ту зали­ша­ють дітей під нагля­дом. І чи то публі­ка менш дисци­плі­но­ва­на, чи ж то я так не звик до аку­сти­ки, що чув усе, чого не мав би чути.

До сло­ва, я роз­пи­сав собі орке­стро­ві кон­цер­ти на пів­ро­ку впе­ред. Усі будуть у Брно, крім одно­го, зара­ди яко­го я поїду в кін­ці бере­зня до Пра­ги. Імо­вір­но, тре­ба вкли­ни­ти й щось у Від­ні (я зно­ву подав­ся на ново­рі­чну лоте­рею, до речі), але це буде окре­ма істо­рія.

Вевер­ска Біти­шка — це місте­чко (от саме місте­чко, а не село і не місто, це така офі­цій­на кла­си­фі­ка­ція) за при­бли­зно 14 км від Брно, якщо їха­ти вздовж Свра­тки. 6-го числа я туди вибрав­ся про­сто так.
Чита­ти все ››

Тра­ди­цій­но, почи­на­є­мо новий рік хоро­шою музи­кою.

(це відео з ютуб­чи­ка будуть пері­о­ди­чно вида­ля­ти, гаран­тую)

UPDATE 1: уже вида­ли­ли, тому поки зали­шаю аудіо­вер­сію.

UPDATE 2: дубль два.

UPDATE 3: повер­таю аудіо­вер­сію.

UPDATE 4: аудіо­вер­сію теж вида­ли­ли, вста­вив чер­го­ве відео.

Рік запа­мʼя­тав­ся перед­усім числен­ни­ми подо­ро­жа­ми. Це і коро­ткі піші й вело­си­пе­дні вилаз­ки око­ли­ця­ми Брно, і поїзд­ки в межах краю, і Пра­га, а ще Німеч­чи­на, Сло­вач­чи­на, Австрія, Нідер­лан­ди, Бель­гія, Укра­ї­на, Угор­щи­на. Мину­ло­го року я при­пу­стив, що можу поїха­ти до Іта­лії, і хоча її у спи­ску поки нема, те, що було, ціл­ком пере­кри­ває це недо­пра­цю­ва­н­ня. Тому я думаю змі­сти­ти план на літо насту­пно­го року. Я про­сто маю туди зʼїзди­ти, і, зві­сно, не забу­ва­ти про онлайн-кур­си іта­лій­ської (…і чеської…).

Ще 2017-й мені зали­шив новий фото­апа­рат із дво­ма обʼє­кти­ва­ми. Тому з кожної сво­єї поїзд­ки я ста­рав­ся щось обо­вʼяз­ко­во при­вез­ти. Зага­лом, я дуже задо­во­ле­ний техні­кою, та і фото­гра­фії гово­рять самі за себе. Зао­дно навчив­ся більш-менш при­стой­но обро­бля­ти RAW'ки.

Мину­лий рік — це кіль­ка кон­цер­тів (тре­ба пла­ну­ва­ти їх часті­ше), купа книг, постій­ні вла­сні та спіль­ні про­е­кти і, зві­сно, робо­та. Під­ви­ще­н­ня й зобо­вʼя­за­н­ня. Роз­ви­ток і рути­на. Неспо­ді­ван­ки та пла­ни. Від­по­від­ність і від­по­від­аль­ність. Добре, що зав­жди є чому вчи­ти­ся, а ще кра­ще, коли тобі за це пла­тять.

Як і мину­лий, це був рік диких новин в усіх галу­зях. І ана­лі­ти­ки, до якої такі нови­ни спо­ну­ка­ють.

Зре­штою, хоро­ший рік, кори­сний.

Якщо гово­ри­ти про при­бли­зні пла­ни, то окрім кон­цер­тів й Іта­лії там ще сві­ти­ться Львів, осо­бли­во вра­хо­ву­ю­чи запла­но­ва­ний пря­мий мар­шрут літа­ком пря­мо із Брно. Пер­ший і остан­ній раз пов­но­цін­но я там був у 2012-му, і з тих пір хоті­ло­ся повер­ну­ти­ся ще раз.

Тре­ба біль­ше поїзди­ти Чехі­єю, осо­бли­во Боге­мі­єю. І щоб хоча б по разу побу­ва­ти в цен­трі кожно­го краю.

Також хоче­ться похо­ди­ти на якісь кон­фе­рен­ції. У нас буде тра­ди­цій­ний DevConf, але тре­ба поди­ви­ти­ся кален­дар LWN і при­ки­ну­ти, що ще є дося­жним без осо­бли­вих витрат.

Чер­го­вий раз пода­ти­ся на віден­ський ново­рі­чний кон­церт і спо­ді­ва­ти­ся на випа­док.

І, зві­сно, самов­до­ско­на­лю­ва­ти­ся.

Чого і вам бажаю.

Кіль­ка фото­гра­фій і комен­та­рів із поїзд­ки Бава­рі­єю і land Salzburg'ом із 7-го по 12-те гру­дня.
Чита­ти все ››

Кіль­ка порт­ре­тів із поїзд­ки Бава­рі­єю і land Salzburg'ом 11 гру­дня.
Чита­ти все ››

І вчо­ра­шній Відень. Замо­вив флі­кс­бус заде­ше­во, поди­вив­ся пів­ден­но-захі­дні окра­ї­ни, Бель­ве­дер і різдвя­ні ярмар­ки.
Чита­ти все ››

Учо­ра­шньої Пра­ги всім. Я їздив диви­ти­ся окра­ї­ни, а точні­ше, район Сто­дул­ки, але там у таку пору фото­гра­фу­ва­ти нема чого, хоча парк із озер­ця­ми сим­па­ти­чний. Нато­мість, заїхав на Више­град, де ще не був, і пофо­то­гра­фу­вав по пери­ме­тру.
Чита­ти все ››