Монументальне

Мабуть, напи­сав. Може­те диви­ти­ся сайт з кре­а­ти­ва­ми.

Мітки:

Епілог

- Вся­ке бува­ло…

Я не встиг закін­чи­ти. Оля сум­но зітхну­ла і зупи­ни­ла мене сво­єю рукою. Пев­но, їй про­сто було непри­єм­но зга­ду­ва­ти той час і ті події.

Сон­це пекло. Єди­не, що ряту­ва­ло нас – це роз­кі­шні дере­ва пар­ку. Вони росли тут віка­ми, вби­ра­ю­чи у себе силу зем­лі та добро тих людей, які дозво­ли­ли їм бути. Та і що лука­ви­ти – ці зеле­ні веле­тні бачи­ли не одну таку пару, щасли­ву і неща­сну, чули уся­кий шепіт і наві­же­ний крик, запа­мо­ро­чли­ві освід­че­н­ня і сло­ва болі­сної роз­лу­ки.

У голо­ві нічо­го не бажа­ло вкла­да­ти­ся, а сам я сво­ї­ми сила­ми вже і не пра­гнув цьо­го зро­би­ти. Роки про­йшли, куди від них поді­ти­ся. Я думав, що забу­ду, що все мине­ться з часом. Але ж випа­док є випа­док. Я її поба­чив.

Доріж­ка­ми сно­ви­га­ли люди, кожен із них зі сво­ї­ми про­бле­ма­ми, і не було їм ані­яко­го діла до того, що я від­чу­вав і пере­жи­вав. Ну зві­сно, яка там ува­га, не див­ля­чись на те, що для мене сьо­го­дні­шній день був цілим Все­сві­том, а Оля – єди­на жива істо­та.

Вона абсо­лю­тно не змі­ни­ла­ся. Все те ж сяю­че облич­чя, та сама дов­же­ле­зна, туго пере­пле­те­на коса. І очі… Що я міг за них від­да­ти у свій час, та і, мабуть, зараз? Все. Я зав­жди міг чита­ти дум­ки по її облич­чю. Але зараз там пусто. Бай­ду­жість.

Я про­сто був наїв­ним. Ото­то­жню­вав її і своє жит­тя, ста­вив її єди­ною ціл­лю мого існу­ва­н­ня. Чого цим можна було доби­ти­ся, коли від неї я так нічо­го і не доче­кав­ся. Але чому ж тоді я не можу її забу­ти? Що три­має мене з її обра­зом?

Не хотів я біль­ше шука­ти від­по­віді на це пита­н­ня, не мав сил, не мав бажа­н­ня, біль­ше того, я знав, що зно­ву ж таки нічо­го гар­но­го я не зна­йду. Це все без­ви­хідь, тре­ба повер­та­ти­ся туди, звід­ки все почи­на­ло­ся, аби уни­кну­ти цих думок.

Дар­ма я тоді її поба­чив…

Все, тре­ба з цим покін­чи­ти. Я під­няв­ся.

— Ти куди? — її очі вира­жа­ли вже якусь заці­кав­ле­ність, навіть якийсь гли­бо­ко при­хо­ва­ний подив.

— Йду. Досить і з тебе, і з мене.

Річка вигра­ва­ла на сві­тлі, іскри­ла­ся і тихо собі плив­ла сво­їм руслом. Все-таки, я заздрю цьо­му, бо теж хотів дуже дав­но жити і йти одні­єю доро­гою, зна­ю­чи напе­ред, що мене чекає за насту­пним пово­ро­том. Та не суди­ло­ся.

Я від­сту­пив до краю. Оля кри­кну­ла і зату­ли­ла очі сво­ї­ми доло­ня­ми.

Та я не впав. Вітер під­хо­пив мене і поніс вго­ру, до само­го Сон­ця.

15:28 20.05.2007 р.

Miss English

Угу, спро­бу­вав я виси­ді­ти на тому дій­стві. Ні, дів­ча­та ДУЖЕ гар­ні, у порів­нян­ні з аме­ри­кан­ця­ми кля­ти­ми наші дів­ча­та про­сто чудо­ві, але ж в акто­во­му залі жар­ко… Та і на само­му ще поча­тку вигна­ли саме тих дів­чат, які мені подо­ба­ли­ся. Тому я і пішов.

З'явилася ідея напи­са­ти щось мону­мен­таль­не, гран­діо­зне, водно­час ком­па­ктне і витон­че­не. Мабуть, це наві­я­но сти­лем Гена­дія Гора. Саме його зараз читаю. Можли­во, от пря­мо і почну.

Мітки: ,

Return to Innocence

Зло:

  • схо­же, я таки тро­хи при­хво­рав — гор­ло;
  • інет сьо­го­дні цілий день видє­лу­є­ться;
  • на інший сай­тах намер­тво пере­ста­ло пра­цю­ва­ти моде­ру­ва­н­ня комен­та­рів;
  • надво­рі жар­ко… ні… там ПЕКЛО!;
  • і вза­га­лі… :).

Нади­бав сайт, де можна ска­ча­ти музи­ку з теле­пе­ре­да­чі "Что? Где? Когда?" Дві mp3-хи вже злив.

Бано­чне "Чер­ні­гів­ське Біле" — руль­на шту­ка.

Вза­га­лі, диву­ю­ся з того, що зав­тра неді­ля. Пев­но, у мене дав­но не було віль­ної субо­ти.

Дочи­тав Ефре­мо­ва "Час быка". Вра­же­н­ня­ми діли­ти­ся не хочу, хоча вони ціл­ком пози­тив­ні. Я б навіть ска­зав, ця кни­га спра­ви­ла на мене вра­же­н­ня не мен­ше, ніж "Лезвие бри­твы", і вже точно НАБАГАТО біль­ше вра­же­н­ня, ніж усі кни­ги шкіль­ної про­гра­ми разом взя­ті.

Почав чита­ти збір­ник радян­ської фан­та­сти­ки 50-х — 70-х років. Зно­ву ж таки, мабуть в міні­стер­стві осві­ти ніфі­га не зна­ють і не розу­мі­ють. От саме ці кни­ги і тре­ба вклю­ча­ти до шкіль­ної про­гра­ми, а не усі­ля­кий хлам. Ет, що каза­ти…

Живу.

P.S. Ллю тре­тю mp3-ху.

P.P.S. Дяка і шана роз­ро­бни­кам WordPress'а за те, що вту­ли­ли авто­збе­рі­га­н­ня чер­не­ток. А то б дове­ло­ся писа­ти зано­во.

Мітки: , , ,

Ы

Фу.

Цей сайт бани­ли. За те, що я збе­рі­гав не gpl-фай­ли. Ні, ну тупо, чес­сло­во, як малі діти. Але таки вда­ло­ся домо­ви­ти­ся, що все ок. Все ок, все пра­цює, але чомусь непри­єм­ний осад зали­шив­ся, і я все рів­но шукаю ще що-небудь путьо­ве.

На сво­є­му сай­ті з крєо виклав новий текст, пере­да­ний паном Коли­бен­ком. Може­те заці­ня­ти.

Поки все нор­муль.

Мітки: ,

Перед сном

Новий текст заці­не­но Іри­ною і від­мі­че­но як такий, що спо­до­бав­ся ;).

Далі ще дума­ти­му, що викла­да­ти. Вла­сне, там два шту­ки лиши­ло­ся — вірш і про­за. Вірш почав допе­ре­пи­су­ва­ти ;).

Йду спа­ти.

Мітки: ,

А в колонках Within Temptation…

Виклав на сай­ті "Ірре­аль­ність реаль­но­го". Це один із тих текс­тів, пере­да­них мені Коли­бен­ком і віді­бра­них мною. Літре­да­кція моя, виправ­ле­н­ня при­су­тні по всьо­му текс­ту, закін­че­н­ня писа­но пов­ні­стю мною. Не знаю, чи від­по­від­ає воно заду­му пана Коли­бен­ка, але вели­ким текст я роби­ти не хочу, та і вира­жає він ціл­ком закін­че­ну дум­ку.

ІМХО.

Мітки:

Вкрай зморений

При­їхав із зда­чі екза­ме­ну по авто­спра­ві. Тео­рію без поми­лок, пра­кти­ку не здав. Ну здам колись.

Поа­дмі­нив сай­ти, про­а­пгрей­див дви­жок.

Зараз або чита­ти­му, або хз що… Ніфі­га роби­ти не хоче­ться.

Мітки:

У хаті

Рішаю кар­то­чки на авто­спра­ву.

Вчо­ра отри­мав КУбун­ту 7.04, сьо­го­дні пра­цю­вав з неї в шко­лі. Нічо так, пай­дьот.

Задов­бав­ся вигрі­ба­ти спам з пре­мо­де­ру­ва­н­ня комен­та­рів.

Думаю над про­дов­же­н­ням вида­н­ня пере­да­них мені текс­тів Коли­бен­ка.

Мітки: , , ,

Перший текст у співавторстві

На http://lit.natalenko.name/ я виклав один з бага­тьох текс­тів, які мені від­дав Коли­бен­ко. Цей я пере­пра­вив, роз­ши­рив тро­хи і опу­блі­ку­вав. Тепер можу вва­жа­ти себе спів­ав­то­ром, хоча Коли­бен­ко дій­сно про­ту­пив, що від­дав мені його — текст з поча­тку був кла­сний. У вся­ко­му разі, копі­рай­ти і ідеї витри­ма­ні, тож читай­те :).

Зараз йти­му спа­ти. Ста­т­тю в МК віді­слав, зав­тра чека­ти­му на від­по­відь. І зав­тра ж викла­ду StreamOS 0.19 alpha3. Поста­ра­ю­ся.

Мітки: ,
Top