Система

Поно­вив Debian до чисто­го stable. Все про­йшло як по маслу, я задо­во­ле­ний.

Мітки:

Публікація

Виклав вірш на http://gak.com.ua/, тепер думаю, що з того вийде. Вла­сне, ось воно: http://gak.com.ua/creatives/1/5102, там з деяким часом мають з'явитися рецен­зії. Ціка­во було б почи­та­ти ;).

Мітки:

Pluvo finis

Jes, mi provas skribi esperanto :).

Hodiaŭ mi vidis futbolo. Nia komando "Gazovik" (mia ama komando) gajnis kun poento 8:1. Mi estas ĝojas.

Ira dones mi testoj. Mi faras ili.

Ĝis revido!

Мітки: ,

Esperanto

Kio estas Esperanto? Mi ne scias. Sed mi volas scii.

Насправ­ді, я знаю, що це таке. Навіть від­но­вив його вивче­н­ня (вивчав рані­ше). На диво, він дуже лег­кий, факти­чно його можна вивчи­ти за день. До того ж, логі­чний, про­стий і… між­на­ро­дний.

Tio estas fizika fenomeno. Relative abstrakta.

Насправ­ді, він ніякий не "рела­ті­ве абстра­кта". А дуже гар­ний інстру­мент спіл­ку­ва­н­ня. Вза­га­лі, моя воля, я б замі­нив англій­ську на еспе­ран­то.

При тому, вірш Лєр­мон­то­ва "Парус" чудо­во пере­кла­де­ний цією мовою.

Blankadas velo unusola
En la nebula mara blu',
Ĝi kion lasis, kion volas
en fremdaj landoj serĉi plu?

Ех, в кохан­ні при­зна­ти­ся б комусь на еспе­ран­то.

Ci min amas?

Хоті­ло­ся б почу­ти "Jes!".

Мітки:

Дипломи

До речі, сьо­го­дні отри­мав 3 гра­мо­ти і 3 дипло­ми за всі мої цьо­го­рі­чні заслу­ги. Біль­ше не отри­му­ва­ти­му :(.

Мітки: ,

КПІ

На ІТС про­хі­дний бал 41. У мене 42. Робіть виснов­ки, люди добрі, я попа­даю на факуль­те­ти, які писав в при­орі­те­тно­му спи­ску.

Ура!

Мітки:

Останній дзвінок

Від­дзве­нів. Наре­шті?

Писав сидів StreamOS.

Уве­че­рі піду від­мі­ча­ти.

Мітки: ,

Література

Я таки напи­сав листа до жито­мир­сько­го літе­ра­тур­но­го жур­на­лу "Оксія". Думаю домо­ви­ти­ся з ними про те, щоб вони надру­ку­ва­ли щось із моїх вір­шів.  Зараз оце собі думаю, чи вар­то було вза­га­лі зв'язуватися з публі­ка­ці­єю ;).

Біль­ше нічо­го сер­йо­зно­го.

Мітки:

Час з кінця

Золо­тим сер­пан­ком Сон­це завер­ши­ло схід,
Пере­біг­ши ціле небо аж через обід,
Про­ле­ті­ло, про­ска­ка­ло гала­кти­чним бігом,
Обійняв­ши рідні душі золо­ти­стим смі­хом.
Засві­ти­ли ясні зорі див­ни­ми очи­ма,
Скрав­ся Місяць тихий, спри­тний десь поза пле­чи­ма,
Шур­хо­ті­ли сні­го­па­дом вісни­ки сто­річ­чя,
Зали­ва­ли чудним сві­тлом стом­ле­ні облич­чя.
Нічним вітром коли­ва­лись вічні стов­бу­ри,
Вкри­ті наки­пом зав­зя­т­тя тов­стої кори;
Про­лі­та­ли за край неба таєм­ни­чі миші,
Роз­ти­на­ю­чи пища­н­ням ого­ро­жі тиші.
Пости­ха­ла коло­тне­ча у кра­ях люд­ських;
Охо­пи­ли; напу­сти­ли при­ви­дів німих.
Та недов­го царю­ва­н­ням забав­ля­лась ніч,
Сон­це з захо­ду ско­ти­лось, поча­ла­ся січ -
День і ніч зав­зя­то бились в сму­тні вечо­ри,
Роз­ви­дня­ю­чи вер­ши­ни Чор­ної гори.
День постав і вста­ло Сон­це ген через обід,
Щоб невдов­зі завер­ши­ти сер­пан­ко­вий схід.

23:54 29.05.2007 р.

АК-74

Так, це та річ, що зве­ться авто­ма­том, з якої я сьо­го­дні стрі­ляв. Було 9 патро­нів. 3 оди­но­чни­ми, 6 чер­гою. Оди­но­чни­ми влу­чив всі­ма в ціль (за що офі­цер, який був за мною закрі­пле­ний, ска­зав "моло­дець" і що в мені "щось є"). Чер­гою хрі­но­во стрі­ля­ти, нема нави­чок, тому я, хоч і не знаю, чи влу­чив, чи ні, думаю, що таки влу­чив мало. Спо­до­ба­ло­ся, але оті неща­сні 9 патро­нів тіль­ки роз­дра­зни­ли апе­тит. Хочу ще.

Див­ля­чись на вій­сько­вий, розу­мі­єш, які вони… гм… ні, не тупі. Про­сто в'їдливі. Але армія, думаю, мені не загро­жує. Читав резуль­та­ти всту­пних випро­бу­вань в КПІ — у мене 42 бали. Це про­хі­дний, щоправ­да, не знаю, на який факуль­тет.

Вла­сне, за сьо­го­дні біль­ше нічо­го і не було. Учо­ра вве­че­рі напи­сав вір­ша, зараз зби­ра­ю­ся викла­сти. Читай­те.

Дзвін від АК-74 ще й досі сто­їть у вухах.

Мітки: , ,
Top