Нічо так посиділи в Колі. Навіть дуже так нічого.

Знову сьогодні жарко! Скільки можна? На кого Сонце таке зле, що готове спалити к чортам собачим все живе? Чи не на мене ненароком? А я в доміку :-P.

Написав прогу для обчислення кількості простих множників для чисел. Он, працює зараз. Другий мільйон обраховує. На C писав!

Зрештою, приїхали всі диски, які я заказував. Навть Дебіан тепер є фінальний. Як руки дійдуть – поновлюся.

Ммммм… ну що ще… Власне, все.

Дяка Святому Патріку за те, що завтра вихідний.

Але невеликий і недовго, хоча гриміло добряче.

На обласному конкурсі ЮІР 5-те місце. Ну їх…

Бідний Коля :)…

Порвав своє продовження “Епілогу”, але натомість виклав дещо цікаве. Читайте.

Не жарко.

Чомусь я ще не сплю.

Стукнуло в голову шукати видавництво, куди можна послати свої вірші. Довбу цим Колибенка.

Продовження “Епілогу” ще не порвав. Але хто-зна, от ляжу спати, сам Патрік лише знає, що в голову мені стукне.

Все, добраніч.

Але то все таке. Подяка така собі…

Жарко.

Продовження епілогу написав, лежить у портфелі, але чомусь викладати його не хочеться. Порву і викину.

Як люди умудряються в таку жару хворіти на застуду?

Неможливо вийти надвір. Пече так, як здається не пекло ніколи, ну хіба що в Карпатах того року, як я їздив на розкопки.

Триндець.

Знову доводиться сидіти цілий день у хаті. Просто неможливо. А ще я ходжу в школу і сиджу в класах у самий розпал аццького пекла.

Власне, знову підбиває написати щось невелике, але фундаментальне, хоча та ідея, яку я зараз потихеньку маю, нікуди не годяща.

Та і музи нема.

Что нам ветер да на это ответит?..

Погрався із зовнішнім виглядом свого Дебіана – стало набагато прикольніше і радує око. Зробив скріншот, думаю відправлю на Лафокс чи на ЛОР.

Просидів в хаті майже цілий день. Ну, те що їздив (в гараж aka між паличками) і ходив на пошту (Linux Mint miniKDE прийшов – зачотна штука!) – не в щот.

Йтиму їсти і читати.

Завтра змагання юних інспекторів руху. /me поглянув в дзеркало і задумався наскільки він юний.

Ну і що.

P.S. Хочеться ще щось написати. В смислі, креатив.

Помоєму, караван DNS дійшов і до України. Я спостерігав цікаве явище – з-за кордону цей сайт був доступний, а із України – ні. Зараз, таке як, всьо в порядкє.

Прийшов нарешті Linux Mint miniKDE. Зачотна штука.

Жарко. В принципі, я не знаю, що ж чекає на нас влітку :).

Ще щось хотів сказати… Ладно, згадаю – допишу.

Ура! Нарешті це чудо сталося, і я отримав нормальний хостинг, на який буду переносити всі свої сайти. Власне, сайт з віршами вже переїжджає. Велике спасибі Farcaller’у aka Володимиру Пузанову :).

Після перенесення сайту з віршами думаю перенести всі інші. Ну, прощавай ЖЖ з його кросспостом, вистачить з мене цієї всілякої лабуди.

Feel free :).