між літерами
Прочитав Громову “Глеги”. Твір дуже сподобався, але таке враження, що він незакінчений. Тим не менше, рекомендую.
Зараз читаю Назарова “Силайское яблоко”. Дуже подобається. Це останній твір зі збірки радянської фантастики.
Поприбирав в кімнаті.
Іра, маю тобі сказати величезне дякую за ту чудову прогулянку під зорями, а також за те, що дала таку чудову нагоду розвіятися. Після свіжого повітря і думається легше.
А тепер до сумних новин. “Зв’язківець” (а не “Газовик”, до речі) програв Драбинівці з рахунком 0:2 :(.
Ага, між закоханістю і… незакоханістю :). Не хочеться завчасно розчаровуватися, але я таки знаю, що з цього нічого не вийде, хоча Муза Вона, думаю, ідеальна. Ех…
О 17:00 йду дивитися суперфутбол, грають “Газовик” (Нові Санжари) і “Чиста криниця” (Драбинівка). Це буде баталія, я вже “предвкушаю” весь матч.
Заслав на ГАК ще кілька креативів, серед них високо оцінену Колибенком альтернативну історію про Рим і радянську армію.
А щодо Музи… Ну не варто, занадто я вже глибоко закохуюся…
Ace&Base. Тепер в інеті сиджу через неї, поки на Білайні не доведуть до ума.
Прочитав Абрамова “В лесу прифронтовом”. Все з тієї ж збірки радянської фантастики. Звичайно, дуже сподобалося. Рекомендую всім.
Останнім часом навіки хріновий. Через Білайн. Оце думаю-думаю, та й піду куплю пакет Діджуса завтра. Бо старий накрився.
Бо я нарешті прикрутив suspend2ram і suspend2disk. Дякуючи форуму Лафокса.
Був сьогодні на консультації з алгебри. Також був гарно политий словами класного керівника в адресу всього класу. Ужас…
Сходив на пошту, забрав Linux Mint 3.0 “Cassandra”. Працює, я задоволений.
З української мови. І через те, що я претендую на якусь трикляту, нікому не потрібну медаль, мені довелося сидіти там, чекати хто-зна чого, поки перевірять роботи восьми людей за три (!) години. Через це я не встиг ні по музику, ні по диск на пошту.
Ідіоти.
Зате вчора з’їздив на Ворону, а потім з Коляном завалили до Іри на чай (до речі, чай смачний ;)). Дуже гарно посиділи, зо що Ірі величезне дякую. Хоч чимось розважився :).
Зараз готовий кого-небудь з’їсти.
Святий Патрік, мене сьогодні дістали.
Зате вчора таки дочитав Стругацьких “Гадкие лебеди”. Сказати мушу, що початок мені не сподобався, зате починаючи із середини дуже навіть і нічого так :). Супер, коротше.
Плюс до того, прочитав, Варшавского “Тревожных симптомов нет”, Жукова “Рэм и Гений”, Якубовского “Прозрачник”, Гансовского “Винсент Ван Гог”. Особливо сподобалося останнє, все інше теж класне. Взагалі, радянська фантастика супер, продовжуватиму далі читати цей збірник.
Ну а почав читати тих же Стругацьких “Далёкая Радуга”. Подобається. Дуже.
Настрою зараз ні на що путнє, фактично, не лишилося, дико хочеться зжерти чого такого етакого…
В мініатюрі. Їздив сьогодні на річку Ворону, туди, де каміння. На диво, після такої спеки вода ще є, і до того ж багато. Посиділи з Коляном.
Знову, як приїхав, писав Стрім. Написав багато і серйозно, сиджу тепер задоволений.
Сьогодні отримав обхідний лист. Власне, здав книги в шкільну бібліотеку (замість астрономічної карти, яку я комусь віддав, відсканував карту Іри, роздрукував і відніс – пройшло! – за що Іра отримала чесно заслужену молочну пористу шоколадку :)).
Публікації на ГАКу популярністю не користуються, рецензія пана Колибенка до уваги не береться :). Я ж казав – нічого туди взагалі лізти.
Трохи пописав StreamOS – на майбутнє зробив робочий login.
Вчора програвся з драйверами на відео і зрозумів, що остання версії надто вже глючна. Відкотився назад.
Поки все.