Є посадка!

Маск знову зміг зробити те, що до нього ніхто ніколи не робив, закріпивши свій попередній успіх. Перша ступінь ракети Falcon 9 успішно сіла на морську платформу.

Корабель Dragon також успішно вивели на потрібну орбіту, але ейфорія від посадки затьмарює це.

Я дивився цю трансляцію наживо, а в найвідповідальніший момент не стримував емоцій, як, власне, і всі люди. Повний запис ось:

Опубліковано в Записки Мітки: , , ,

До/після

Десь два з половиною роки тому однокурсниця Іра на моє запізніле віртуальне новосілля подарувала мені отаке:

pre

За три роки «отаке» кілька разів мутувало, виросло, і, врешті, сьогодні я зважився його розділити й пересадити, благо мої оболонські товариші віддали мені симпатичний білий горщик. Купив дренаж, ґрунт, підставочку, і тепер «отаке» виглядає так:

post

Не знаю, наскільки прямі в мене руки, і чи приживеться воно після пересаджування, але діяв я відповідно до інструкцій Іри, і діяв акуратно.

Опубліковано в Записки Мітки:

Про відкриття Французької весни

Учора на Європейській площі відкрили Французьку весну.

Це таке собі світлове шоу на Українському домі по типу того, як було минулого року на дзвіниці на Софійській площі. Цього разу автори так само дуже вдало обіграли архітектурні особливості сірої й похмурої будівлі, але, чесно кажучи, тоді було симпатичніше.

І ще, здається, через технічні неполадки цього разу частину світлової композиції ми не побачили, бо вийшов з ладу один із проекторів.

Окремий плюс Dakh Daughters. Вони як завжди :).

Ось відео очевидця:

Опубліковано в Записки Мітки: ,

Про оперету

У середу дівчата водили мене на «Цілуй мене, Кет!» у Театр оперети на Олімпійській. Там я був уперше, і тільки здогадувався, чого чекати.

Театр усередині симпатичний, не так давно він пережив реконструкцію. Щоправда, скрипучий паркет як мінімум на верхньому ярусі лишився. Мабуть, для автентичності.

Вистава, звісно, для мене незвична. Тепер-то я точно знаю, що не фанат оперети, хоча й раніше про це підозрював, проте не мав ніяких доказів. Тепер маю. Звісно, симпатичні моменти траплялися, але мені як тому, хто не розуміє ні танців, ні оперного співу (окей, оперний вокал у металі ми не беремо до уваги, очевидно), значна частина дійства в душу не запала. Тому найбільше оплесків заслужив оркестр і диригент окремо.

Раз на рік можна, частіше — ні.

Опубліковано в Записки Мітки:

Екскурсія артефактами будівництва метро на Троєщину

Минулої неділі Олег Тоцький, більше широко відомий у вузьких колах як tov-tob, автор, напевно, переважної більшості офіційних фотографій Київського метрополітену, а також людина, завдяки якій я і став метрофанатом (хоча він про це не здогадується, бо я йому не казав 🙂), провів екскурсію артефактами багаторічного будівництва метро на Троєщину.

Ми побували на будмайданчику №350 станції «Промислова» на півночі Троєщини, проїхалися вздовж проспекту Маяковського, на якому є землевідвід під метро, побували на берегах озера Райдужне, ознайомившись із трасуванням самої лінії. Потім завітали до циганського табору на 25-й і 26-й лініях Русанівських садів, уздовж яких має пройти продовження метромосту, побачили залишки дачних будиночків, а також монументальні хороми, які заважають будувати лінію далі. Пройшли вздовж мосту технологічним переходом через затоку Десенка, побачили знизу однойменну станцію в конструкціях. Потім заїхали на територію Ремдизеля й Ленкузні, де зараз потроху будуються з’їзди з мосту. Спустилися на набережну, щоб краще роздивитися арочний міст. Насамкінець побачили кілька нещасних секцій тунелю недалеко від станції «Тараса Шевченка», з якої заплановано пересадку на станцію «Подільська».

Увесь процес супроводжувався розповідями й історіями про будівництво, картами лінії, схемами станцій і перегонів, рендерами оздоблення станцій, а також доречними коментарями щодо поточного стану справ.

Усі мої фотографії з екскурсії можна побачити за посиланням.

Олег зробив хорошу справу (причому, двічі, бо сьогодні була повторна екскурсія для тих, хто не зміг долучитися минулого разу).

Опубліковано в Записки Мітки: , ,

Мережеві збочення

Давно я так не грався.

Дано:

  • PBX з одним інтерфейсом і двома білими IP-адресами на ньому: 10.0.0.1 як primary і 10.0.0.2 як secondary (сірі адреси я взяв для прикладу);
  • SIP-провайдер, який дає два різні транки на дві різні IP-адреси PBX із двома різними обліковими записами, але при цьому адреса піра з боку провайдера SIP-транка однакова для обох транків і також біла: 192.168.0.1;
  • велике бажання різні облікові записи SIP-транків пускати через окремі адреси PBX, бо у провайдера таке security.

Якщо викинути зайвий інформаційний шум із ввідних даних, то виявляється, що ми хочемо, щоб один локальний процес (Asterisk) під’єднувався до 192.168.0.1:5060 через 10.0.0.1 і 10.0.0.2 залежно від того, який обліковий запис використовується.

Тобто, нам потрібен статичний L7-маршрут (!!!).

Звісно, ніякий ip route/ip rule так ніколи не зробить. Голий iptables — також. Але є одне але.

Ми можемо обхитрити систему і сказати, що для другого облікового запису SIP-транка Asterisk у якості host має використовувати не 192.168.0.1, а, наприклад, 172.16.0.1, і цього разу це має бути будь-яка сіра IP-адреса. А далі вступає в дію махінація з DNAT/SNAT:

*nat
…
-A OUTPUT -d 172.16.0.1/32 -j MARK --set-xmark 0x10/0xffffffff
-A OUTPUT -d 172.16.0.1/32 -j DNAT --to-destination 192.168.0.1
-A POSTROUTING -m mark --mark 0x10 -j SNAT --to-source 10.0.0.2
…

Тут відбувається таке:

  1. трафік, який іде на фейкову IP-адресу, маркується якоюсь міткою (число взяте зі стелі, як, власне, і сіра IP-адреса);
  2. потім у цих же пакетах підміняється адреса призначення на адресу піра SIP-транка;
  3. потім за встановленою раніше міткою підміняється адреса відправника так, щоб трафік ішов від імені secondary IP.

Таким чином, увесь трафік, який іде на 172.16.0.1, насправді йде на 192.168.0.1, причому від імені 10.0.0.2.

Вуаля — все працює. Без додаткових інтерфейсів, ip route/ip rule, tc (навіть tc уміє NAT, виявляється) тощо.

Опубліковано в Записки Мітки: , ,

Артехатта

Учора цей симпатичний колектив:

5eb54b9adfa0be5a4059feaee4854dc6

компактним камерним складом грав мій улюблений цикл концертів Антоніо Вівальді «Пори року»:
Читати все ››

Опубліковано в Записки Мітки:

Анна Федорова

Отаке київське чудо є.

Опубліковано в Записки Мітки:

Аплодисменти

Присвячується тим, хто поза-позаминулої і цієї суботи заважав мені слухати класику, не в тему аплодуючи між частинами одного твору.

BCkBoRyCQAA8dW2

Опубліковано в Записки Мітки: , ,

Музичне відкриття року

На початку кожного року в мене зазвичай буває музичне загострення, і я захоплююся черговим хорошим гуртом.

Будучи мечтой Врубеля, обращалась птицей,
Приносила беду,
Будучи мечтой Гоголя, ты в одних черевичках
Танцевала в аду.
Будучи мечтой Айвазовского,
Ты взглядом своим топила флотилии,
В песчаные косы Азовского
Вплетала морские лилии.

Я настільки неординарних текстів давно не бачив. Ну, бачив у Мухи, але то інший штиб. А тут таке.

Не потянешь, не потянешь меня,
Из таких, как я, боги делают сваи,
Нас вгоняют молотом в плоть бытия,
И вместо конфет награждают словами
За вредность!

А ще, звісно, складно вкладується в голові, як такий сильний голос міг уміститися в таку компактну дівчинку.

Не те, щоб я Ксенію не чув раніше. На ефірі Свого радіо вона вже з’являлася не раз, але от із третього разу мені таки дійшло, що я слухаю.

Насолоджуйтеся.

Опубліковано в Записки Мітки: ,