Смаки

Як технар, я обо­жнюю Linux за його про­сто­ту й поту­жність. Якщо виби­ра­ти сер­вер­ний дистри­бу­тив, я б вибрав Ubuntu (як це не див­но, але остан­нім часом Canonical себе ста­ла пога­но пово­ди­ти, тому я див­лю­ся в бік Fedora) для біль­шо­сті машин, Debian або CentOS для мен­шо­сті (зале­жить від задач, зві­сно) і Arch (sic!) для робо­чих стан­цій. Остан­нє можна спри­йма­ти як жарт. Насправ­ді, Arch іде­аль­ний для себе, а якщо обслу­го­ву­ва­ти інших, то нехай це буде, напри­клад, CentOS. Як систем­но­му адмі­ні­стра­то­ру мені дово­ди­ться пра­цю­ва­ти пере­ва­жно саме з CentOS.

Якщо я про­гра­мую, то про­гра­мую на C і Java, при цьо­му моєю улю­бле­ною мовою зали­ша­є­ться Pascal. Про­ро­кую вели­ке май­бу­тнє Rust'у. Ще я пру­ся від кон­це­пцій D і Seed7, але де ж їх засто­со­ву­ва­ти? C++14 став дово­лі нор­маль­ним. Objective C? Це не для мене. А от скри­пто­ві мови — це як пові­тря, без них ніку­ди.

Як нор­маль­ний адмін я п’ю пиво. Є більш-менш нор­маль­не укра­їн­ське пиво, осо­бли­во мало­ві­до­мі шту­ки типу Бер­ди­чів­сько­го. Зві­сно, ніщо не замі­нить тем­но­го чесько­го пива. В Укра­ї­ні нор­маль­но­го тем­но­го в мага­зи­нах немає. У пабах є.

Як техні­чний пере­кла­дач у мину­ло­му я сте­жу за пра­во­пи­сом. Сво­їм і чужим. І це іно­ді справ­ді тяж­ко. Тим біль­ше, якщо від­во­лі­кає від суті текс­ту.

Якщо я від­по­чи­ваю, то від­по­чи­ваю або в про­гу­лян­ках вули­ця­ми, або з фото­апа­ра­том, шпи­гу­ю­чи за емо­цій­ни­ми облич­чя­ми, або на вело­си­пе­ді. Ніко­ли не був у клу­бах, тим біль­ше нічних.

Кава не для мене. Я п’ю завар­ний чисто чор­ний або чисто зеле­ний чай і заїдаю його сиром зі смо­ро­ди­но­вим варе­н­ням. А ще дуже кру­то, коли є ара­хіс, фун­дук, кеш’ю, фіста­шки, абри­ко­со­ві зер­ня­тка, кедро­вий горіх. Делі­ка­те­си для мене — риба і гри­би. Нор­ма — їсти бага­то моло­чно­го, сві­жі ово­чі та фру­кти. Варе­ні ово­чі — це жах. Варе­не м’ясо — це зну­ща­н­ня.

Якщо купу­ва­ти, то у вели­ких мага­зи­нах. Геть тор­га­шів із вулиць і під­зем­них пере­хо­дів!

Ока­зій­но в моє­му жит­ті тра­пля­є­ться туризм, гео­гра­фія, гео­ло­гія, архе­о­ло­гія. Чому б і ні?

Я за котів. Соба­ки нам не дру­зі.

Читаю нау­ко­во-попу­ляр­ні вида­н­ня, нау­ко­ву й соці­аль­ну фан­та­сти­ку, істо­ри­чні кни­ги.

Слу­хаю рок, метал, фольк і їх ком­бі­на­ції. Слів «реп» і «хіп-хоп» для мене не існує — це все одно, що ска­за­ти «попса».

Див­лю­ся доку­мен­та­лі­сти­ку й фан­та­сти­ку. Рід­ко коли тра­пля­ю­ться при­стой­ні дра­ми.

Якщо їзди­ти на вели­кі від­ста­ні, то поїзда­ми. Нена­ви­джу авто­бу­си. Нена­ви­джу мар­шру­тки. Окре­мим рече­н­ням нена­ви­джу бла­тняк у мар­шру­тках. Якщо є трам­вай або тро­лей­бус, поїду ним, а не мар­шру­ткою.

Окре­мим ряд­ком я обо­жнюю метро.

І окре­мим ряд­ком я нена­ви­джу фана­ти­чних релі­гій­них людей.

Люблю інте­ле­кту­аль­ний і філо­соф­ський гумор. КВК помер, аншлаг-каме­ді­клаб-бла­бла­бла не для мене.

Пере­пи­су­ю­ся в Jabber'і й еле­ктрон­ною поштою. Аська вмер­ла, Скайп також, при­найм­ні, для мене.

Люблю Ань, Оль, Даш, Інн, Оксан і Оле­ксандр :). І ще люблю, якщо в них дов­ге запле­те­не волос­ся. І не люблю косме­ти­ку.

Із задо­во­ле­н­ням стрі­ляю. Зі зброї, зві­сно. І тіль­ки в нежи­ві міше­ні.

Не палю сам і не люблю, коли це роблять інші. Осо­бли­во дів­ча­та.

Люблю люби­ти, злю­ся від нена­ви­сті. Добрий, але злопам’ятний.

Текст вище, імо­вір­но, буде допов­ню­ва­ти­ся.

  • Сма­хи­ва­ет на закос под Лебе­де­ва

  • Ещё бы, я это писал после про­чте­ния его стра­ни­цы.

  • Чому саме "нена­ви­джу" про релі­гію ?

  • Бо це дур­ня, якою займа­ю­ться люди замість того, щоб справ­ді роби­ти щось кори­сне.

  • я мав на ува­зі саме сло­во "нена­ви­джу" , не "не спри­ймаю" або "став­люсь нега­тив­но" ,напри­клад, а саме "нена­ви­джу" .

  • Я різ­ко нега­тив­но від­но­шу­ся до того, що люди витра­ча­ють свій час на без­глу­зді речі. Ще й про­по­від­у­ють це.