Всяке

Сесія поти­хень­ку про­су­ва­є­ться. Спо­ді­ва­ю­ся, до пере­мо­жно­го кін­ця.

Поста­вив Хро­ма, ця шту­ка наба­га­то швид­ше бігає за ФФ3 і Опе­ру. Прав­да, не фіналь­на і без деяких можли­во­стей. Зараз пишу з ньо­го.

Не спи­ться, встав пізно, та і Бе ще не ліг :).

Не зна­хо­джу кон­кре­тних думок щодо Ань­ки. І біс із нею, і не можу без :). Так по-різно­му і так цілі­сно… Напи­сав їй вір­ша, а вона їде додо­му… Убий­те мене і виріж­те її з голо­ви.

Хоча, все не так вже і пога­но, само­му в деякій мірі кра­ще. Що спо­кій­ні­ше, то це точно. І вза­га­лі, не хочу про це дума­ти, про це вза­га­лі і про цю кон­кре­тно. Пані Лип’ятських непро­бив­на. Можли­во, час­тко­во через свою мрій­ли­ву жорс­тку визна­че­ність щодо прин­ца. Ну-ну.

Хочу… сам не знаю чого. На річку. На Вор­склу. Пір­на­ти досхо­чу і по десять разів пере­пли­ва­ти з одно­го бере­га на інший.

Ну все, Бе поліз спа­ти, я теж піду.

P. S. Кли­чко — моло­ток.

Мітки: , , ,

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.