День восьмий

Про­снув­ся перед самим обі­дом… мабуть, тому, що ліг над­то пізно.

Зно­ву йшов дощ, при­чо­му спо­ча­тку в Киє­ві, а потім і у нас.

Пограв­ся тро­хи з андро­і­дним СДК. Екліпс тупий.

Пере­міг лаво­чку. Обдер усе, що тре­ба було, та ще і за рекор­дно коро­ткий час.

Пере­шив вай­фай­ну точку по tftp. Рані­ше тако­го не робив.

Дочи­тав Чапе­ка «Вій­ну з сала­ман­дра­ми». Осо­бли­во реко­мен­ду­є­ться. Зараз читаю п’єсу «Мать».

Поба­чив на вла­сні очі «17 мгно­ве­ний весны» у кольо­рі. Кла­сно зро­би­ли, як так і було, але, насправ­ді, колір тут ролі абсо­лю­тно ніякої не грає. Навіть не помі­ча­єш його наяв­но­сті чи при­су­тно­сті.

Розі­брав­ся з тачпа­дом на ноу­ті, дяку­ю­чи арчлі­ну­ксо­во­му вікі.

Зав­тра зби­ра­ю­ся йти на факель­не шествіє. Якщо, зві­сно, дадуть факел :).

Мітки: , ,

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.