День сьомий

Про­снув­ся сам, і, що див­но, до обі­ду.

Про­гра­мив Стрім, зно­ву бло­ку­ва­н­ня.

Потім дер ста­ру, 100-літню лаво­чку. Спо­ча­тку про­сто шпа­те­лем, а потім пішов в мага­зин, взяв яко­їсь нецен­зур­но­го вигля­ду ріди­ни, до того ж, смер­дю­чої. Роз­во­див з аце­то­ном і покри­вав ста­ру фар­бу на лав­кі. Вона через деякий час зду­ва­ла­ся і більш-менш лег­ко від­ди­ра­ла­ся. Про­грав­ся так декіль­ка годин, ще і на зав­тра­шній день така сама робо­та лиши­ла­ся.

Рубі­ку ска­чав посі­бни­ки по фото­шо­пу і про­ги для фото­ра­мок. Хай гра­є­ться.

Схо­див в мага­зин по пиво і насі­н­ня.

Жер насі­н­ня соня­шни­ка і читав Чапе­ка «Вій­ну з сала­ман­дра­ми». Спо­ді­ва­ю­ся, всти­гну її дочи­та­ти до кін­ця «кані­кул».

Може, зно­ву (про­гно­зо­ва­но) пити­му чай.

Задов­ба­ли нови­ни про сви­ня­чий грип і Луцен­ка.

Мітки: , , ,
2 коментарі в “День сьомий
  1. Kacher сказав:

    От семок чело­век по чуть-чуть в гопне­чка прев­ра­ща­е­тся… Ско­ро кепка отро­стёт 🙂

  2. post-factum сказав:

    Ну… вони кори­сні… в пев­них кіль­ко­стях…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.