Нові Санжари — Шишаки

Матч почався в’яло. Не знаю, як шишацька команда, але наша була по складу нова (я там знав тільки одного) і ніфіга не зіграна. Та ще і кавалєри виділилися бездарні, яких конче треба було замінити. Я почав жалкувати, а тут нам ще один за другим два голи вклепали. Ну, думаю, плохо діло.

Коли після перерви частину складу оновили, згодом випустили Барановича — і пашло–паєхало. Один гол, другий гол (який не зарахували, хоча м’яч був там таки чистий, а тому суддя лопух і ще кілька гарних слів, які я тут не буду приводити, як би Солома їх і не кричав), третій гол і четвертий летіли один за другим у шишацькі ворота, та ще і так гарно і граціозно, як я давно не бачив, щоб наші так грали. На четвертий гол ейфорія дійшла піку, і наш тренер побіг валятися на траві з нашими гравцями. Суддя погрозив пальчиком, але нічого не дав.

Шишацьких гравців вилучили двох червоними картками за негарну гру. Колективного суддівства, як завжди, на жаль, не вийшло, бо судді були привезені, і, по всім параметрам, куплені. Зате колективне тренерство вийшло гарно, і ми міняли своїх так, як вирішували гуртом.

Загалом, 3:2 на нашу користь, футбол ну дуууже класний вийшов.