Máj

У понеділок, 2-го числа, я взяв заслужений відгул, і за наводкою дівчинки з роботи поїхав у Середньочеський край знімати Влтаву.

Це, мабуть, найзухваліша поїздка останнім часом, оскільки мені треба було проїхати близько 700 км (туди й назад) за один день, і ще встигнути пішки обійти три скелі. Маршрут проходив через Прагу й Бенешов, тому включав дві пересадки в кожну сторону (одну — між поїздами, іншу — на автобус). І все це заради того, щоб зробити, по суті, усього-навсього три фотографії.

До Праги із Брно їде, наприклад, railjet, потім до Бенешова — звичайний рихлік. Із Бенешова до Крнян і Телетіна ходить 438-й автобус, і добре, що є змога подорожувати в робочі дні, бо автобуси ходять частіше, ніж у вихідні. Чеські драги на поїзди дають змогу купити один квиток на день, і за трохи менше, ніж 600 крон, їдь куди хочеш і скільки хочеш (навіть безкоштовні виділені місця дають, якщо вкажеш, якими саме поїздами їхатимеш). Автобус же ж коштує 24 крони.

Перша точка — vyhlídka Bednář («бондар»):

Висота над рівнем моря — близько 325 м, відкривається вид на село Třebenice і дамбу електростанції на Слапському водосховищі.

Інший ракурс на село:

На власне виглідці нічого такого нема, якщо не рахувати деревʼяного хреста. Стежка до краю скелі йде різко вниз, огорожі ніякої, страшнувато.

Друга точка — власне Máj («травень»). Найвідоміше місце тут, через яке я, власне, і приїхав:

445 м над рівнем моря, найвища точка цієї подорожі.

Влтава повертає на 180°, і, насправді, якщо спуститися трохи вниз по скелі, можна уникнути оцих дерев на передньому плані, щоб отримати класичний знімок. Але без страховки туди нічого соватися зовсім. Адреналіну досить уже від балансування на камʼяних виступах, які нависають над річкою.

Місце настільки популярне, що, на відміну від двох інших, тут були люди, і довелося трохи почекати, поки вони пороблять селфі.

Третя точка, до якої довелося йти близько години — Сметанова виглідка (360 м), і я б сказав, що гарнішого місця в Чехії я поки не бачив:

До того ж, сюди можна дістатися без особливих зусиль, а власне місце має рівну забетоновану площадку й огорожу. Права частина річки — водосховище Штєховіце.

До речі, навколо цієї природної памʼятки розміщені літні приватні будинки з парканами. Гарно облаштувалися, нічого не скажеш, я б теж таку дачку хотів.

Зафоткавши цю місцину, я побіг на автобус у село Třebsín, щоб дістатися до Бенешова.

Карта пішої прогулянки (по кліку — картографічний сайт із висотним профілем місцевості):

Поїздка загалом тривала близько 13 годин: о пів на девʼяту зранку виїхав, і о пів на десяту ввечері повернувся. Досвід такого одноденного наскоку в іншу частину країни планую незабаром використати знову.