Тиждень музичний

На мину­ло­му тижні скін­чи­ли­ся мої запла­но­ва­ні на це пів­річ­чя кон­цер­ти. Перед тим, прав­да, тра­пи­ла­ся істо­рія.

Кви­тки на всі кон­цер­ти, вклю­ча­ю­чи трав­не­ві, мною були купле­ні через сайт Брнен­ської філар­мо­нії ще на поча­тку року, після чого справ­но роз­дру­ко­ву­ва­ли­ся щора­зу за кіль­ка днів перед кожним кон­цер­том. Але в трав­ні щось пішло не так: коли нати­ска­єш на поси­ла­н­ня типу «Ска­ча­ти кви­тки», тебе про­сто пере­на­прав­ляє на голов­ну сто­рін­ку філар­мо­нії. Quick research пока­зав, що їх сайт зараз — у про­це­сі пере­ро­бле­н­ня, а англій­ська вер­сія вза­га­лі закри­та. Further research виявив, що нові кви­тки купу­ю­ться через систе­му Colosseum (як у Пра­зі, напри­клад), і вона навіть дає в собі заре­є­стру­ва­ти­ся. Тіль­ки от пита­н­ня все ще лиша­ло­ся: де в біса мої вже при­дба­ні vstupenky?

На свій лист на інфо­адре­су я дово­лі швид­ко отри­мав від­по­відь, що філар­мо­нія кви­тків не про­дає, а ви (я, себ­то) купу­ва­ли їх деін­де, оту­ди й звер­тай­те­ся. Два листи були мит­тє­во від­прав­ле­ні «оту­ди», і на один я отри­мав від­по­відь, що про­блем нема, при­ходь­те — випи­ше­мо кви­ток на місці. На дру­гий лист я не отри­мав нічо­го. Тим часом, від філар­мо­нії при­йшов ще один лист, який запев­няв мене, що кви­тки я в них не купу­вав.

На одній із офлайн-кас, до речі, замов­ле­н­ня зна­йти не змо­гли, поясню­ю­чи це тим, що бачать тіль­ки резер­ва­цію, а не вже опла­че­ні кви­тки. А дру­га (основ­на) каса була якраз зачи­не­на.

Тим часом, я від­пра­вив ще одно­го листа, тер­пля­че поясню­ю­чи пані, що вона поплу­та­ла вна­ту­рє, і що я в кур­сі, що сайт на рекон­стру­кції, а систе­ма замов­лень змі­ни­ла­ся. І чудо ста­ло­ся: мене набра­ли з мене­джмен­ту філар­мо­нії, поясни­ли, що пані вна­ту­рє поплу­та­ла, кви­тки мої в поряд­ку, і я можу при­хо­ди­ти пря­мо на кон­церт.

(зві­сно, у мене VIP-сектор, як би вони могли мені від­мо­ви­ти 🙂)

До зали, пропу­сти­ли без про­блем за роз­дру­ко­ва­ним листом, і так, я бачив своє імʼя на окре­мо­му папір­ці на вхо­ді. Тро­хи пізні­ше перед самим поча­тком мене зна­йшли пря­мо на місці та вру­чи­ли два кви­тки: на цей і насту­пний кон­церт.

Виснов­ки: дру­куй­те всі кви­тки від­ра­зу (спо­ді­ва­ю­ся, вони таки вве­дуть пов­ні­стю еле­ктрон­ні) й не сором­те­ся кому­ні­ку­ва­ти. Філар­мо­нія пече­ться про сво­їх від­ві­ду­ва­чів.

Тепер про кон­цер­ти. Пер­ший був у четвер, гра­ли Фран­ті­ше­ка Туму й Моцар­та. Оркестр був напів­ка­мер­ний, але з хором, що зігра­ло з тісною брнен­ською залою дуже пози­тив­ну шту­ку: усі вмі­сти­ли­ся на сце­ні, і аку­сти­ка була чудо­вою. Плюс, неве­ли­кий теа­траль­ний виступ у вигля­ді діа­ло­гу між Бахом і Моцар­том.

Дру­гий кон­церт від­бу­вав­ся вчо­ра, у неді­лю, і про­хо­див він у косте­лі св. Янів. Гра­ли «Рекві­єм» Двор­жа­ка. Костел тро­хи на рекон­стру­кції зараз, але тіль­ки ззов­ні. Усе­ре­ди­ну помі­стив­ся вели­кий хор і пов­но­цін­ний оркестр, що цьо­го разу, зва­жа­ю­чи на вузь­кість і видов­же­ність зали, зігра­ло з аку­сти­кою тро­хи пога­ний жарт. Ну, все одно, солі­сти спів­а­ли ОК.

Але й це, вла­сне, ще не все. У пʼя­тни­цю тут про­хо­ди­ла ніч косте­лів, і мене спо­ну­ка­ли кудись піти. Я, зві­сно, вибрав, Петра і Пав­ла (отой вели­кий із дво­ма шпи­ля­ми, сим­вол міста), де гра­ли на скри­пках і орга­ні, і ще тро­хи спів­ав хор. Незви­чай­ний experience слу­ха­ти ці речі до гли­бо­кої ночі.

Зва­жа­ю­чи на те, що до цьо­го у Брно за май­же два роки я не був у жодно­му косте­лі, аж пара за три дні — силь­ний аргу­мент, аби не ходи­ти туди ще дуже дов­го, якщо тіль­ки, зві­сно, там зно­ву щось не гра­ти­муть.

За мною ще фото­гра­фії з двох вихі­дних поїздок — у Бухло­ві­це й Лето­ві­це, — але це тро­хи пізні­ше.

Мітки: , , ,

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.