Євротур. Амстердам

Столиця, що тут скажеш. Виходиш із вокзалу — і відразу бачиш, як повноводна людська річка пливе тротуарами туди-сюди.

Дуже гарне місто. Дуже багато туристів. Я просто не уявляю, як там можна жити. Після спокійного Брна там трохи дурієш.

З іншого боку, є щось затишне. Будинки-пряники, трамвайчики, мільйон каналів, божевільні велосипедисти.

І різні прикольні елементи:

Схожий годинник я навесні чомусь не сфоткав у Відні, тому тепер виправляюся.

Ви помітили, як мені пощастило з погодою? Зазвичай, Нідерланди мокрі. Так було перед моїм прилетом в Ейндховен, коли нас після зливи 20 хв не випускали з літака. Так було зранку в той день, коли я летів назад. А протягом — краса.

Місто живе нормальним столичним життям. На передньому плані — водні туристичні принади, на задньому — будівництва:

Численними каналами, до речі гуляють не тільки човни, катери і катамарани, а ще й поліція:

Монетна вежа на, як це не дивно, Монетній площі:

Показує місцевий час і дзеленчить кожні 15 хвилин (як і костел панни Марії біля мене). Пишуть, що по суботах дають на дзвонах цілий концерт, але я-то був там у неділю, тому не чув.

На воді плавають навіть байдарки. А на задньому плані справа можна помітити Національну оперу з балетом впридачу:

А тут над водою — Квітковий ринок, і там також не проштовхнутися, бо всім хочеться купити цибульки тюльпанів чи що ще вони там продають:

Звісно, не можна поїхати в Амстердам і не побачити головний його знак. Хоча, навіть якщо до нього дійти, все одно роздивлятися проблематично:

Тому я розслабився і зробив просто стріт-фото:

А позаду мене — Музейний квартал. Хоча мені він більше цікавий з точки зору зеленої травички і людей, які на ній відпочивають:

Схожі газончики є, мабуть, скрізь, і, звісно, не тільки в Амстердамі. У Берліні перед Рейхстагом те саме. І ніяких табличок — ходи, скільки хочеш. Або спи, якщо сонце не пече.

Звісно, у найвідоміший квартал я також зайшов, але вдень там доволі глухо. Баришні скучають і клацають телефонами, вітер розносить благодатний запах трави, а вулички з будиночками, які в мене чомусь асоціюються з типово телевізійними лондонськими, охороняють поліцейські. Усе, що я там зробив, — зайшов у coffee shop по фільтри на замовлення.

Я ще трохи потинявся містом, помедитував на канал, щоб дати ногам хоч трохи відпочити, потім повернувся на вокзал і поїхав на Sloterdijk, звідки в мене був автобус у Брюссель.