***

Од Бер­лі­на до Бра­ти­сла­ви гуляє вітер,
все шукає собі заня­т­тя чи, може, літо,
все не бачить собі при­хис­тку — три­во­жать рани.
Од Бер­лі­на гуляє вітер до Бра­ти­сла­ви.

Твоє вчо­ра­шнє спи­та­ло зав­тра: «А де ж сьо­го­дні?»
Ніхто не бачить, як вечо­ра­ми мости роз­во­дить.
Над пер­шим містом тягає хма­ри, дзве­нить загра­ва,
гуляє вітер аж від Бер­лі­на до Бра­ти­сла­ви.

Піймай хви­ли­ну — нехай зігріє туте­шню зиму.
За чверть на потяг, сви­стить пла­тфор­ма, захо­чеш — всти­гну,
поклич — при­їду, і уже зав­тра од рано-рана
подує вітер від Ост-Бер­лі­на до Бра­ти­сла­ви.

Забу­те зно­ву спли­ве наго­ру — таке осін­нє.
Зга­да­єш дум­ку від пер­ших літер до воскре­сі­н­ня.
І хоч у Від­ні, а хоч у Брні — на запах кави
при­їде вітер і із Бер­лі­на, і з Бра­ти­сла­ви.

18:10 15.01.2017 р. (м. Брно, Чехія)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.