Battle

Молодий Караян, до речі, також кудись спішив. Ось його варіант Дворжака:

А це дудамелівський. Тут він взагалі дитя, по суті:

Здається, не дарма його в минулому році ще назвали одним із найперспективніших диригентів. Якщо хто не зрозумів, другий варіант мені подобається більше, що рідко буває, бо караянівське виконання зазвичай вважається еталонним.

До речі, я подався на віденський новорічний концерт, на 2018-й рік. Там, хто не в курсі, лотерея на квитки, прийом заявок відкритий перші два місяці року, і станом на п’яте число подалося вже більше ста тисяч людей. Ух. Але це така блакитна мрія, щоб хоча б одним оком за найдешевшим квитком зі стоячим місцем.

Із більш приземлених новин — у мене вперше за 10 останніх років власне і справжнє ліжко. Отакої.