Крюківський метропоїзд

Сьогодні зловив Крюка в 13:16 на Видубичах.

Все круто, окрім:

1. радіоінформатор спершу гарчав і ковтав кінці фраз;
2. писк на дверях можна було б замінити на щось мелодичніше;
3. компресор працює так, що в резонанс входить скло і маленькі дверцята зверху (мабуть, доступ до електроніки), і, відповідно, безбожно торохтить. А ще просто вібрація від компресора відчувається;
4. можна було б скло настільки не тонувати.

Вентиляція працювала (зверху шипіло), двері відкривалися всі, шуму менше, хід плавний, салон просторний.

На місця машиніста було аж три персони, і, до речі, в хвостовому теж так само (хоча для чого вони там – хз).

P.S. Близько п’ятої на Шулявській зупинився ескалатор на підйом, і довелося підніматися півтунеля пішки.