Про Прагу

У п’ятницю на землі Богемії прийшло відносне тепло, і я нарешті поїхав у Прагу.

Прага-Прага-Прага.

Прага.

Ніякі фотографії не передадуть фантастичної краси цього міста. Це мільйон затишних вуличок:

Це архітектура:

І, звісно, це Влтава:

Я тепер чудово розумію Сметану. У мене мільйон фотографій Влтави:

І одного з найвідоміших мостів у світі:

Лялькові будиночки на набережній:

Чайки:

Я не можу втриматися від сотень фотографій цієї річки. Вона прекрасна:

Але Прага — це не тільки Влтава, звісно. Це ще, наприклад, натовпи туристів:

Переважно серед туристів — китайці, росіяни і італійці. Українську мову також чув — три гелика-будівельника матюгалися між собою :).

Це якісь такі дрібні, але чудесні деталі:

Це ще купа нерозвіданих для мене територій бо обійти навіть історичний центр за 5 годин неможливо:

Це і Празький Град, із якого відкривається ще той вид:

У сам Град я не пішов, до речі. Спробуйте вистояти цю чергу:

Тому я пішов сходами назад вниз:

їсти галушки і пити сваржак на Старомнєстській площі.

Залишок часу до поїзда, коли вже сонце сіло, я просто догулював вулицями.

У мене нема більше коментарів. Я маю повернутися в Прагу ще і ще, і ще, щоб побачити все.

Опубліковано в Записки Мітки: , ,